Рішення від 12.06.2018 по справі 906/213/18

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/213/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бобер А.В. - довіреність від 13.03.2018 № 1172;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир

до Фізичної особи-підприємця Білобровець Зої Іванівни

про стягнення 9525,83 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7856,99 грн. заборгованості по орендній платі, 711,02 грн. компенсації земельного податку, 599,76 грн. - штрафу, 358,06 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (про що свідчать розписки представника відповідача у повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2016 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир (орендодавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Білобровець Зоєю Іванівною (орендар/відповідач) укладено договір оренди №107/2016 нерухомого військового майна, розташованого в Житомирському гарнізоні за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 61а, частина нежитлових приміщень інв. №2 (а.с. 9-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлового приміщення складу площею 300,0 кв.м. в будівлі інв. №2 розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 61а, вартість якого визначена станом на 31.07.20416 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 238582,00 грн. (п.п. 1.1. договору).

Цей договір діє з 01.12.2016 по 01.11.2019 (п.п. 10.1 договору).

Договір достроково розірвано згідно додаткової угоди від 01.11.2017 (а.с. 39).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме майно та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовими частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України".

За вересень та жовтень 2017 року позивач направляв відповідачу для оплати орендних платежів та компенсації земельного податку рахунки на загальну суму 8568,01 грн., які відповідачем оплачені не були, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Умовами договору передбачено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа, наступного за звітним (п.п. 3.6 договору).

Нарахування орендної плати визначено в розділі 3 Договору, де зазначено, що нарахування коригуються відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої КМУ від 4 жовтня 1995 року №786 та коригується відповідно до індексу інфляції (п.п. 3.1 договору).

Крім орендної плати, на підставі п.п. 5.15 договору, орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,05 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідач контррозрахунок суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу за оренду майна в сумі 7856,99 грн. за період з вересня по жовтень 2017 року та компенсації земельного податку в сумі 711 ,02 грн. за період з вересня по жовтень 2017 по серпень 2017 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.п. 3.7 договору просить стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача обрахована з 16.10.2017 по 12.02.2018, становить 358,06 грн. та на підставі п.п. 3.8 договору просить стягнути з відповідача штраф, що згідно розрахунку позивача становить 599,76 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 договору, передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів і більше, орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7% суми заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, вважає їх нарахування правильними та такими, що підлягають задоволенню в сумі, що заявлені позивачем.

За ст.ст. 627, 629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з'явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно доь ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білобровець Зої Іванівни (12441, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

- на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (10014, м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20, ід. код 08492505) 7856,99 грн. заборгованості по орендній платі, 711,02 грн. компенсації земельного податку, 599,76 грн. штрафу, 358,06 грн. пені, а також 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.06.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)

Попередній документ
74840924
Наступний документ
74840926
Інформація про рішення:
№ рішення: 74840925
№ справи: 906/213/18
Дата рішення: 12.06.2018
Дата публікації: 22.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; комунального та державного майна