Справа № 211/1333/18
Провадження № 2-а/211/96/18
іменем України
20 червня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Н.О. Сарат
за участю секретаря С.М. Зоріної
за відсутністю сторін, розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності В обгрунтування позовних вимог, зазначає, що 13 березня 2018 року винесено постанову серії ЕАА № 323848 про притягнення його до адміністративної відповідальносіт за ч. 2 ст. 122 КпАП. Та він не погоджується з вищезазначеною постановою, тому що він не проїжджав на забороняючий сигнал світлофору.
В судове засідання позивач, надав до суду заяву, на позовних вимогах наполягає, просить задовільнити їх, розглядати справу за його відсутності без фіксації судового засідання технічними засобами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов , в якому посилається на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП повністю відповідає вимогам законодавства. Відповідач вважає, що винесена ним постанова законна та не підлягає скасуванню.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, надав письмові пояснення та диск з відеоматеріалом, в яких посилається на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю відповідає вимогам законодавства, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Судом досліджено, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАА № 323848 від 13.03.2018 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Як зазначено в ст. 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобовязані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі( далі Інструкція).
В ч. 1 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, в пункті 1 розділу IV Інструкції зазначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Нормою ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, порушення правил дорожнього руху, передбачені та ст.122 КУпАП.
Виходячи з наведеного, повноваження щодо розгляду справи про порушення ПДР України, прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення та визначення виду адміністративного стягнення відносяться до службової особи Національної поліції.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином, зміни до ст.258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованої в МЮУ 10.11.2015 року за № 1408/27853, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України. Вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вивчивши відеозапис, який надав інспектор, позивач ОСОБА_1 дійсно рухався на червоний, що переходить в жовтий сигнал світлофору та не здійснив зупинку згідно з правилами дорожнього руху. На відеозаписі цей факт підтверджено. Позивач мав можливість зупинити автомобіль відповідно до кольору сигналу світлофору.
За змістом ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Виходячи з наведеного, суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого та ч.2 ст. 122 КУпАП а тому оспорювана постанова прийнята правомірно.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який у даному випадку відповідачем виконано.
За таких обставин суд вважає рішення відповідача про винесення постанови відносно позивача правомірним, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в його діях порушення п. 2.3 ПДРУкраїни та правомірності притягнення його до адміністративної відповіальності з накладенням штрафу відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин підстав для задоволення позову немає.
Відповідно п.1 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст. ст. 243-246, 286 КАС України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 30-денного строку для подання апеляційної скарги, яку може бути подано всіма учасниками справи безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: ОСОБА_3