Апеляційне провадження
№22-ц/796/4632/2018
21 червня 2018 року місто Київ
справа № 761/39435/17
Апеляційний суд міста Києва у складі судді-доповідача Борисової О.В., розглянув заявуОСОБА_2 про відвід судді Борисової О.В., -
У провадженні Апеляційного суду міста Києва перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 січня 2018 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до Координаційного центру з надання правової допомоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2018 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя: Борисова О.В., судді: Ратнікова В.М., Левенець Б.Б.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 січня 2018 року було залишено без руху, а саме для подачі клопотання про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02 січня 2018 року та надано строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.
21 червня 2018 року на адресу Апеляційного суду міста Києва надійшла заява позивача ОСОБА_2 про відвід судді Борисової О.В. від розгляду вказаної справи.
Заяву позивач ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що головуючим суддею Борисовою О.В. його клопотання про забезпечення йому як ув'язненому права на безоплатну правову допомогу було проігноровано - очевидна неупередженість.
Посилаючись на вищевикладене, позивач ОСОБА_2 просив задовольнити відвід і забезпечити йому своєчасну та якісну безоплатну правову допомогу - складання усіх процесуальних документів та представництво в судах до вичерпання усіх засобів національного правозахисту.
З'ясувавши мотиви заявленого відводу, співвставивши його з матеріалами справи у контексті положень ст.36 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява про відвід підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Згідно з ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2018 року на адресу Апеляційного суду міста Києва надійшла заява позивача ОСОБА_2 від 28 травня 2018 року про відвід судді Борисової О.В. від розгляду вказаної справи.
Заяву від 28 травня 2018 року позивач ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що головуючим суддею Борисовою О.В. при постановленні ухвали від 10 травня 2018 року порушено його процесуальні права на правову допомогу та судовий захист, оскільки судді Борисовій О.В. відомо про те, що він перебуває в уразливому становищі ув'язненого та не має доходів.
Вказував, що при отриманні ухвали у нього уповноваженим працівником СІЗО було відібрано розписку, що надсилається суду, тому він не може нести відповідальність та надавати докази.
Зазначав, що незабезпечення його безоплатною правовою допомогою непоправно порушує його процесуальні конституційні права та доступ до правосуддя.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Борисової О.В. відмовлено.
В подальшому 21 червня 2018 року на адресу Апеляційного суду міста Києва надійшла заява позивача ОСОБА_2 від 18 червня 2018 року про відвід судді Борисової О.В. від розгляду вказаної справи.
На обґрунтування вказаної заяви позивач ОСОБА_2 зазначав, що суддя Борисова О.В. його клопотання про забезпечення йому як ув'язненому права на безоплатну правову допомогу проігнорувала - очевидна неупередженість.
Просив задовольнити відвід і забезпечити йому своєчасну та якісну безоплатну правову допомогу - складання усіх процесуальних документів та представництво в судах до вичерпання усіх засобів національного правозахисту.
Відповідно до ч.5 ст.39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
З огляду на те, що заява позивача ОСОБА_2 від 18 червня 2018 року про відвід судді Борисової О.В. заявлена повторно, в тому числі і з підстав, розглянутих раніше, відповідно до ч.5 ст. 39 ЦПК України така заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.39 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Борисової О.В. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач БорисоваО.В.