Ухвала
20 червня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-6868 впс 18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення кримінального провадження (№ 489/3950/17) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2018 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановила:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ч. 3 ст. 34 КПК України надійшло подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2018 року, з Апеляційного суду Миколаївської області до іншого суду апеляційної інстанції.
Подання мотивовано тим, що відповідно до звіту автоматизованої системи документообігу справ та матеріалів кримінального провадження утворити склад суду неможливо, оскільки з п'яти суддів палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області, троє брали участь у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 під час досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 34 цього Кодексу питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з подання та долучених документів, до Апеляційного суду Миколаївської області в порядку апеляційного оскарження надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2018 року. Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Миколаївської області від 11 червня 2018 року, визначення колегії суддів для розгляду вказаного провадження не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Зокрема суддя ОСОБА_6 розглядав клопотання про проведення негласних слідчих розшукових дій.
Судді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розглядали у даному кримінальному провадженні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 . Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора щодо останнього закрито на підставі ч. 1 ст. 403 КПК України.
З огляду на вимоги ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Верховного Суду не вбачає обставин, які б вказували на недопустимість повторної участі суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при перегляді вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2018 року щодо ОСОБА_5 у суді апеляційної інстанції з огляду на ч. 1 ст. 76 КПК України, оскільки вказані судді під час досудового розслідування рішення по суті апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді не приймали, а закрили апеляційне провадження на підставі ч. 1 ст. 403 КПК України.
З огляду на наведене та положення ст. 34 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що Апеляційним судом Миколаївської області не вичерпано можливості щодо формування колегії для розгляду цього кримінального провадження, тому подання слід залишити без задоволення.
Крім того, вимога зазначена у поданні Апеляційного суду Миколаївської області до Верховного Суду не узгоджується з приписами ч. 3 ст. 34 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів
постановила:
Подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення кримінального провадження (№ 489/3950/17) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2018 року, з Апеляційного суду Миколаївської області до іншого суду апеляційної інстанції залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3