Справа № 761/18563/18
Провадження № 1-кс/761/12605/2018
19 червня 2018 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» - ОСОБА_3
слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві - ОСОБА_4 , представника Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія «Укртранс» - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100100005071 від 03.05.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.4 ст.190 КК України, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання представника володільця майна Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100100005071 від 03.05.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.4 ст.190 КК України, а саме: нежитловий будинок (літера Г), розташований за адресою: м.Київ, вул. Саксаганського, буд.83, заг. площею 844,20 кв.м.,комплекс будівель автомобільного транспортного підприємства загальною площею 4211,60 кв.м, розташований з адресою : м.Київ, вул. Народного Ополчення, 25,нежиле приміщення № 16 ( в літера А), розташований за адресою : м.Київ, вул.. Саксаганського, буд.77, загальною площею 299,70 кв.м.
В обґрунтування скасування арешту зазначили ті обставини, що на даний час банк є заставодержателем арештованого майна і накладення арешту порушує право заставодержателя як володільця майна щодо задоволення своїх вимог кредитора за рахунок заставного майна. Вважають накладення арешту необґрунтованим, оскільки в даному випадку арешт накладено на майно юридичної особи, яка не відповідає вимогам щодо суб'єктного складу за ч.6 ст. 170 КПК України. Так, в межах даного провадження, не пред'явлено жодний особі підозру, а АК «Укртранс» не є тією юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Звертають увагу на те, що при вирішенні питання про арешт майна згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинно враховуватись: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні особи, яка звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Однак, вважають, що зазначених вимог закону цивільним позивачем не було дотримано.
Вказали, що цивільним позивачем не наведено, а слідчим суддею не встановлено обставин, що підтверджують існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину. Посилаються на ті обставини, що судовими рішеннями у справах №910/1047/14, 910/1048/14, 910/1050/14 та 910/1051/14 судом було повно та всебічно досліджено обставини укладання кредитних договорів, та встановлено факт перерахування АКБ «Київ» грошових коштів АК «Укртранс» на виконання вимог кредитних договорів, відтак твердження заявника в кримінальному провадженні, що АК «Укртранс» зазначених коштів не отримував, а кредитні договори були укладенні з метою заволодіння майном АК «Укртранс» не відповідають дійсності та не підтверджуються належними доказами.
Більш того, відповідно до ч.3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Проте вважають, що зазначених вимог цивільним позивачем також не було дотримано, більш того під час винесення оскаржуваної ухвали слідчим суддею не було враховано негативні наслідки арешту для АБ «Укргазбанк» як заставодержателя майна, яке було описано з метою реалізації його з прилюдних торгів для задоволення встановлених судовим рішенням вимог заявника.
За таких обставин вважають, що арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2018 р. у справі № 761/16763/18 в межах кримінального провадження за № 12018100100005071, явно порушує справедливий баланс між інтересами заставодержателя, гарантованими законом, і завданням кримінального провадження. Додатково звертають увагу суду, що звернення з клопотанням про накладення арешту є спробою АК «Укртранс» ухилитися від виконання судових рішень щодо стягнення заборгованності за кредитними договорами.
Зазначили, що статутний капітал Банку становить понад 13 млрд. грн., частка бенефіціарного власника держави в особі Міністерства фінансів України у статутному капіталі Банку становить 94,94%. Враховуючи наведене, звернення з таким клопотанням зумовлено також захистом інтересів держави.
Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» в суді підтримав доводи клопотання, просив задовольнити клопотання та скасувати арешт майна з наведених у клопотанні підстав.
Уповноважений слідчий Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_4 вказав, що триває досудове розслідування у кримінальному проваджені, надав матеріали кримінального провадження №№ 12018100100005071 від 03.05.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.4 ст.190 КК України, при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.
Представник власника майна - цивільного позивача Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія «Укртранс» заперечував проти скасування арешту майна, посилається на ті обставини, що ухвала про накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову була оскаржена Банком в суді апеляційної інстанції, скарга залишена без задоволення. Вважає, що Банк не уповноважений ставити питання про скасування арешту майна у даному проваджені.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання виходячи з такого.
Відповідно до ч.1,2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до п.25 ч.1 ст.3 КПК України учасниками кримінального провадження є в тому числі третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування за фактом вчинення дій, передбачених ч.2 ст.15,ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного сдуу міста Києва від у справі № 761/16763/18 в межах кримінального провадження за № 12018100100005071, внесеного в ЄРДР 03.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК, України накладено арешт на нерухоме майно ПрАТ АК «Укртранс», а саме: нежитловий будинок (літера Г), розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 83, заг. площею 844,20 кв.м; комплекс будівель автомобільно транспортного підприємства загальною площею 4211,60 кв.м., що розташований за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, 25; нежиле приміщення №16 (в літ А), розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 77, заг. площею 299,70 кв.м.
АБ «Укргазбанк» є заставодержателем арештованого майна, що підтверджується договорами іпотеки, даними про внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При вирішення питання про накладення арешту на нерухоме майно у відсутності представника іпотекодержателя ПАТ АБ «Укргазбанк» слідчий суддя керувався даними про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дійшов висновку, що застосування арешту необхідне з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому вирішуючи питання, порушене в клопотанні ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо необгрунтованість вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, необхідно врахувати, що у відповідності до правил ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт накладено на нерухоме майно на підставі заяви ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» як цивільного позивача у справі, який має право ставити питання про вжиття заходів забезпечення виключно з підстав відшкодування шкоди, забезпечення цивільного позову.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 6 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Проте зі змісту матеріалів клопотання, матеріалів досудового розслідування не убачається, що власник майна ПрАТ Автомобільна компанія «Укртранс» віднесений до осіб, зазначених у частині 6 ст.170 КПК України, у даному кримінальному провадженні, в якому жодну особу не повідомлено про підозру. Одночасно необхідно врахувати, що цивільний позов про відшкодування шкоди заявлений в даній справі до ОСОБА_6 , однак обставини несення цивільної відповідальності за шкоду, завдану діями якого як фізичної особи юридичною особою - власником майна не убачається. Стосовно ПрАТ Автомобільна компанія «Укртранс» не здійснюється досудове розслідування, не вжиті заходи кримінального провадження відповідно до ч.8 ст. 214 КПК України.
При цьому необґрунтованими є висновки в ухвалі слідчого судді про те, що застосування арешту на підставі заяви цивільного позивача необхідне також з метою забезпечення речових доказів, оскільки за заявою цивільного позивача може бути вжитий захід забезпечення кримінального провадження виключно лише з метою забезпечення цивільного позову у відповідності до ч.1 ст.171 КПК України.
Таким чином, забезпечення цивільного позову ухвалою слідчого суддів від 08.05.2018 в межах даного кримінального провадження, в якому на час вжиття заходу забезпечення не проведено жодної процесуальної, слідчої (розшукової) дії, направлених на перевірку достатності підстав вважати, що вчинено вказаний злочин, за фактом про який внесено відомості до ЄРДР 03.05.2018, не встановлено достовірні дані про завдану шкоду злочином, створює штучні перешкоди для реалізації особами, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, своїх прав та обов*язків стосовно забезпеченого майна, вжиття такого заходу забезпечення не відповідає завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України.
Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
Отже, заявником доведено підстави, передбачені ст.174 КПК України, для скасування арешту майна за відсутності обґрунтованих підстав для такого заходу забезпечення, і доводи представника не спростовані в суді.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання, наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту майна у зв*язку з доведеністю заявником, що арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Скасувати арешт, застосований за клопотанням ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2018 року у кримінальному провадженні №12018100100005071 від 03.05.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.4 ст.190 КК України, а саме: нежитловий будинок (літера Г), розташований за адресою: м.Київ, вул. Саксаганського, буд.83, заг. площею 844,20 кв.м.,
комплекс будівель автомобільного транспортного підприємства загальною площею 4211,60 кв.м, розташований з адресою : м.Київ, вул. Народного Ополчення, 25,
нежиле приміщення № 16 ( в літера А), розташований за адресою : м.Київ, вул.. Саксаганського, буд.77, загальною площею 299,70 кв.м.
Ухвала оскарженню не підлягає, підлягає негайному виконанню, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1