Справа № 761/22870/18
Провадження № 1-кс/761/15475/2018
20 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017111200000589 від 11.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
20 червня 2018 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017111200000589 від 11.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,1 кв.м.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що воно не відповідає вимогам, які ставляться до даного виду клопотань, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, прокурором зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема, у наданих слідчому судді матеріалах відсутні актуальні дані про власника майна на час звернення із вказаним клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,1 кв.м.
Наведені обставини унеможливлюють розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості повідомити власника майна про розгляд такого клопотання і таким чином забезпечити його право брати участь при розгляді клопотання.
Крім того, за змістом клопотання, прокурор в обґрунтування своїх доводів посилається на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 11 червня 2018 року про скасування арешту майна. Разом з тим, до матеріалів клопотання належним чином завірена копія такої ухвали не долучена, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити доводи прокурора викладені у клопотанні.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись вимогами ст.ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017111200000589 від 11.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1