Справа № 761/8518/17
Провадження № 2/761/255/2018
(заочне)
17 травня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «СК «Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. 15.01.2016 р. приблизно о 23 год. 55 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, власником якого він є, в м. Києві на перехресті вулиці Шолуденко та проспекту Перемоги, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, на нерегульованому перехресті був неуважний за дорожньою обстановкою, грубо порушив вимоги дорожнього знаку пріоритету 2.1. «Дати дорогу» та п.п.2.3.б, 16.11 ПДР України, не надавши перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2, яким керував позивач, рухаючись по головній дорозі, здійснив зіткнення, в наслідок чого автомобіль ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження. 25.01.2016 р. позивачем проведено оцінку автомобіля пошкодженого внаслідок ДТП, матеріальний збиток становить 99 865,24 грн.. 18.03.2016 р. постановою Шевченківського районного суду м. Києва відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу. Позивачу відомо, що на момент ДТП ОСОБА_2 мав договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ 5658424, виданий ПрАТ «СК «Україна» за умовами якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду , заподіяну майну, становить 50 000,00 грн. Проте, страхова виплата за відповідною заявою здійснена не була. Окремо від матеріального збитку позивачу було завдано ДТП і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв»язку із пошкодженням власності - автомобіля, та неможливості протягом тривалого часу користуватись ним., порушенні нормальних життєвих зв»язків. Також позивач зазначає, що змушений був неодноразово відвідувати авторинок та магазин у пошуках необхідних для ремонту запчастин, і внаслідок відсутності таких, замовляти їх за кордоном. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд виходячи з вимог ст.ст. 16,22,23, 1166-1167,1187-1188,1190 ЦК України стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму 49 865,24 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, кошти у розмірі 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; з Приватного акціонерного товариства «СК «Україна» 50 000,00 грн. страхової компенсації. Судові витрати стягнути з ОСОБА_2 у розмірі 1 400,00 грн.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. 06.04.20ё17 пр. відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 12.07.2017 р. о 13 год. 00 хв.
06.07.2017 р. в адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на позов. Відповідач зазначив, що позов визнає частково, а саме в частині відшкодування згідно проведеної експертизи транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2, наданої позивачем. Оскільки сума завданих збитків становить 64 180,45 грн., страхова компанія має виплатити 50 000,00 грн., відповідач згоден відшкодувати позивачу різницю у розмірі 14 180,45 грн. за декілька етапів. Пошкодження транспортному засобу відбулось не навмисно, аза станом здоров»я, що ОСОБА_2 просить врахувати під час прийняття рішення.
08.11.2017 р. розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва здійснено повторний автоматичний розподіл справи відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В судовому засіданні 31.01.2018 р. у зв»язку із набранням чинності змін до ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2, представник ПрАТ «СК «Україна» в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, поважність причин неявки не повідомили. Відзивів на позов, доказів на підтвердження позиції щодо заявлених вимог від відповідачів не надходило.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що 15.01.2016 року приблизно о 23 год. 55 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві на перехресті віл. Шолуденко та просп.. Перемоги виїджаючи з другорядної дороги на головну на нерегульованому перехресті був неуважний за дорожньою обстановкою, грубо порушив вимоги дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» не надав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, здійснив зіткнення в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Як свідчить постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2016 р. водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
При цьому судом встановлено, що внаслідок ДТП водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та втратив свідомість.
Рішення суду набрало законної сили.
За положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать матеріали справи автомобіль НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу, реєстраційне свідоцтво САК 807365 копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач зазначає, що розмір матеріального збитку становить 64 180,45 грн., що підтверджується відповідними доказами і має бути стягнутий відповідно до вимог чинного законодавства України
Так, як свідчать матеріали справи, станом на 15.01.2016 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «СК «Україна» за полісом № АІ 5658424 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.Ліміт відповідальності страховика за полісом становить 50 000,00 грн.
Дана обставина визнана відповідачем ОСОБА_2 у запереченнях.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про страхування» Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
При цьому за положеннями страховий випадок відповідно ст. 8 Закону України «Про страхування» - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
15.01.2016 р. ОСОБА_1 надав повідомлення ПрАТ «СК «Україна» про дорожньо - транспортну пригоду , 19.01.2016 р. заяву про настання страхового випадку, в порядку ст. 33 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв»язку із ненаданням відповіді, відсутності рішення страхової компанії щодо сплати страхового відшкодування ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ з проханням застосувати до ПрАТ «СК «Україна».
Листом від 03.06.2016 року МТСБУ повідомила позивача про те, що членство ПрАТ «СК «Україна» в МТСБУ було припинено і воно не володіє інформацією щодо ліквідації, Тованариства чи визнання даної страхової компанії банкрутом.
Така інформація не була отримана і під час розгляд справи.
Також не було встановлено обставин, які б свідчили про виконання відповідачем обов»язку по сплаті страхового відшкодування.
Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд, згідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
На визначення розміру матеріального збитку у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу під час ДТП, що сталась 15.01.2016 р. позивач звернувся до ТОВ «Сател Груп» (сертифікат суб»єкта оціночної діяльності 16157/14 від 18.03.2014 р.)
На замовлення ОСОБА_1 фахівцем Товариства 05.04.2016 р. складено звіт № 5155/01/16-2 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля НОМЕР_2 де зазначено, що вартість матеріального збитку завданого власнику «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 64 180,45 грн. Вартість ремонту становить 99 865,24 грн. (згідно до ремонтної калькуляції).
Так приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В свою чергу приписами ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вимоги чинного законодавства України, з огляду на те, що під час розгляду справи не було отримано доказів, які свідчать про виконання відповідачем взятих на себе зобов»язань за договором страхування та оспорювання ПрАТ «СК «Україна» суми збитку, зазначеному у звіті, вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. підлягають задоволенню.
За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так матеріальний збиток, що його завдано майну позивача під час ДТП за Звітом від 05.04.2016 р. становить 64 180,45 грн.
Відповідач ОСОБА_2 зазначив у наданих запереченнях, що готовий відшкодувати різницю між сумою страхового відшкодування та завданим збитком у розмірі 14 180,45 грн. за декілька етапів. Та просить врахувати, що скоїв адміністративне порушення та пошкодив транспортний засіб не навмисно, а за станом здоров»я.
З заперечень не вбачається, що відповідачем оспорюється розмір спричиненої шкоди.
За ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За положеннями ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При цьому суд не може покласти в основу рішення твердження відповідача щодо спричинення шкоди не навмисно та застосувати положення ч. 2 ст. 1166 ЦК України - звільнити особу від відшкодування шкоди, оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела за умови недоведеності спричинення шкоди внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого - в даному випадку позивача..
Матеріали справи не містять, в розумінні чинного процесуального законодавства будь - яких доказів, які б дали можливість зробити висновок про наявність непереборної сили або відповідного умислу потерпілого.
З іншого боку позивачем не доведено, що з відповідача має бути стягнута сума у розмірі 49 865,24 грн. - різниця між вартістю ремонтних робіт та сумою страхового відшкодування, з огляду на те, що збитки, в розумінні положень ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За таких обставин, з огляду на положення ст. 1194 ЦК України, беручи до уваги не доведеність тієї обставини, що сума визначена фахівцями необхідна для проведення ремонту транспортного засобу є збитками, суд вважає за можливе стягнути з винуватця ДТП суму у розмірі 14 180,45 грн. (64 180,45 грн. вартість матеріального збитку - 50 000,00 суми страхового відшкодування).
Також позивач просить стягнути з ОСОБА_2 і моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Положеннями ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При цьому відповідно до 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.19995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з відповідними доповненнями та змінами, роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено позивачу особою, винною у ДТП.
Вирішуючи питання про розмір даної шкоди в грошовому еквіваленті, суд виходить з втрат немайнового характеру, що їх зазнав позивач, зміни, які відбулись в житті позивача, витрачений час на відновлення життєвих зв'язків, його душевної рівноваги та морального стану, оцінює моральну шкоду в 1000,00 грн. та вважає за можливе стягнути зазначену суму з ОСОБА_2
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 13,67 грн.
Під час розгляду справи не було встановлено та не отримано відповідні докази про здійснення інших витрат, визначених ст. 133 ЦПК України (в редакції від 30.10.2017 р.).
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268,280-284,352 ,354 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166,1167,1187 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Україна» (м. Київ, вул.. Ревуцького, 42-7, код ЄДРПОУ30636550) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) в якості страхового відшкодування суму у розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 14 180 грн. 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Україна» (м. Київ, вул.. Ревуцького, 42-7, код ЄДРПОУ30636550) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.05.2018 року.
Суддя: