ун. № 759/9838/17
пр. № 2/759/1540/18
20 червня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м.Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Чернишук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
У червні 2017 позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами просить суд стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 7607 (сім тисяч шістсот сім гривень) 85 коп. та стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» судовий збір у розмірі 1600 грн 00 коп.
Свої вимоги обґрунтовує, тим, що 27.06.2013 трапилася ДТП за участю двох транспортних засобів «Тойота» р.н. НОМЕР_2під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу потерпілої особи, так як між позивачем і відповідачем було укладено договір добровільного страхування №trPL297514ГА/13скв, позивач виплатив потерпілій стороні страхове відшкодування у розмірі7607 грн 00 коп., а тому у нього виникло право регресної вимоги до відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 05.12.2017 подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 49).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 46, 47, 51, 52).
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2014 приблизно о 15 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Фрунзе, 86 у м. Києві, не дотримався безпечного інтервалу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_3, що привело до пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 10, 11).
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 25.07.2014 відповідача визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 12, 13).
Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На момент ДТП транспортний засіб «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 був застрахований у ТОВ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування №trPL297514ГА/13скв від 14.11.2013 (а.с. 6-9).
01.07.2014 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку (а.с. 14-17).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На основі рахунку №С4227243-2 від 03.07.204 було складено розрахунок страхового відшкодування, страховий акт та сплачено потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 7607 грн 85 коп. що підтверджується доручення №118216 від 07.07.2014 (а.с. 19-27).
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
ОСОБА_1 відповідачу було надіслано лист №АХА-1297 АГ від 14.04.2015 з вимогою сплатити суму страхового відшкодування. Відповідач вказаної суми боргу до цього часу не виплатив (а.с. 28).
Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно із положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено, що відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені договором страхування перед позивачем.
За даним договором страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором добровільного страхування наземного транспорту 27.06.2017 №trPL297514ГА/13скв.
Згідно ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За таких обставин, суд вважає доведеним позивачем завданий йому розмір матеріального збитку, вартість матеріального збитку складає 7607 грн 85 коп.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно п. 3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку регресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1600 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись вимогами, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,-
Позовні вимоги Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 7607 (сім тисяч шістсот сім гривень) 85 коп.
Стягнути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» судовий збір у розмірі 1600 грн 00 коп.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 20.06.2018.