Справа № 758/6669/18
3/758/3841/18 Категорія 147
21 червня 2018 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Бородій В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в місті Києві, протокол серії БД №129110, про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ч.1 ст.130 КпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.05.2018 року, о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, в місті Києві, по вулиці Білицька, 18, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом «Драгер», №665. Результат тесту - 0.73 0/00, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, при розгляді справи свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - не визнав та пояснив, що він в стані алкогольного сп'яніння не перебував, пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», з висновками якого не погодився, просив повторно провести освідування.
Як вбачається з переглянутого відеозапису ОСОБА_1 заперечував вживання алкогольних напоїв і керування транспортним засобом у стані сп'яніння, дійсно проходив освідування за допомогою приладу «Драгер», який показав 0.73 проміле. На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 просить пройти повторно освідування, що свідчить про його незгоду з результатами тесту. Однак, працівники поліції йому не роз'яснюють його право у випадку не згоди з показниками приладу «Драгер», пройти освідування у медичному закладі із здачею необхідних аналізів та огляду лікаря спеціаліста. Вказані обставини свідчать про грубе порушення ОСОБА_1 права на захист, а тому показник тесту «Драгер», який становить 0.73 проміле не може бути визнаним допустимим доказом.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, суд прийшов до висновку, що справа підлягає закриттю за не встановленням в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до норм даної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку (тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що у порушення даної інструкції поліцейський, не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно положення ст.62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - підлягає закриттю за не встановленням в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які підтверджують в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 294, 307, 308 КУпАП, суд,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за не встановленням в його діях склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя В. М. Бородій