печерський районний суд міста києва
Справа № 757/64196/17-ц
Категорія 26
24 травня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Матійчук Г.О.
за участю секретаря судового засідання - Винник С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним,-
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання кредитного договору недійсним. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у вересні 2016 року він отримав від ПАТ КБ «Приват Банк» попередження, в якому було зазначено, що згідно з кредитним договором №К2У8КЯ@1517087 від 02.04.2005 року борг позивача перед відповідачем складає 84 640,00 (вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 коп. Також, в жовтні 2016 року відповідачем було направлено позивачеві лист, яким було повідомлено про початок процесу оголошення позивача в розшук, як боржника. Проте, позивач не звертався до відповідача із заявою про надання кредиту, тим більше жодного кредитного договору з відповідачем не підписував та грошові кошти від відповідача не отримував, оскільки в день укладення кредитного договору, 02.04.2005 року, позивач перебував у місці попереднього ув'язнення. Таким чином, це унеможливило укладення між сторонами будь-якого договору.
В призначене судове засідання представник позивача та позивач не з'явились. Надали суду заяву про розгляду справи за їх відсутності.
Представник відповідача у призначене судове засідання також не з'явився. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків .
Судом встановлено, що у вересні 2016 року на адресу позивача від ПАТ КБ «Приват Банк» надійшло попередження, в якому було зазначено, що згідно з кредитним договором №К2У8КЯ@1517087 від 02.04.2005 року борг позивача перед відповідачем складає 84 640,00 (вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 коп.
Проте, як стверджує позивач, 24.01.2005 року відносно нього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим позивача було поміщено в Київський слідчий ізолятор №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань, що унеможливлює укладення кредитного договору №К2У8КЯ@1517087 від 02.04.2005 року.
В подальшому, 15.05.2005 року Шевченківський районний суд м. Києва виніс обвинувальний вирок відносно позивача за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ст. ст. 70, 71 КК України, яким позивачу призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору недійсним, позивач посилається на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, зазначаючи, що недійсним визнається правочин, який укладено з недодержанням вимог щодо його письмової форми.
Статтею 203 ЦК України встановленні загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Позивач посилається на те, що він не вчиняв дій і не висловлював свого волевиявлення як учасника правочину на укладення кредитного договору, не підписував його та не отримував кредит у розмірі 84 640,00 (вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 коп. Зазначає, що даний кредитний договір було вчинено від імені Позивача іншою невстановленою особою, що суперечить вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з цим, звертаючись до суду кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, звертаючись до суду, позивач у своєму позові зазначив, що він не мав змоги підписувати договір, за яким відповідач звернувся до нього з вимогою, посилаючись на перебування в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань, проте доказів того, що саме в день укладення договору він перебував у вказаному закладі, суду не надано та з долучених документів не вбачається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті, обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-78 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.О.Матійчук