20.06.2018 Справа № 756/2379/18
Справа № 1-кп/756/675/18
756/2379/18-К
іменем України
20 червня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі:
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки, з середньою освітою, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,
встановив:
20.10.2017, близько 16 год.,у ОСОБА_5 , яка знаходячись на ринку «Оболонь», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 41, та помітила чоловіка з коляскою в якій знаходилась його малолітня дитина, виник умисел спрямований на викрадення малолітньої дитини.
Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_5 , попрямувала за вказаним чоловіком до дитячого садочку № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: м. Київ, по пр. Оболонському, 39-В. Цього ж дня о 17 год. 15 хв., ОСОБА_5 , зайшовши до вказаного дитячого садочку, підійшла до коляски, яку залишив ОСОБА_6 та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, схопила переносну дитячу сумку з малолітньою дитиною та з місця вчинення злочину зникла.
В подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадену дитину, на громадському транспорті, поїхала до міста Вишгорода, Київської області, а саме до місця проживання та роботи її співмешканця, за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому утримувала викрадену малолітню дитину до 13 год. 30 хв., 21.10.2017 коли була затримана працівниками поліції.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, визнала, покаялась, підтвердивши фактичні обставини справи, зокрема показала, що 20.10.2017, близько 16 год., знаходячись на ринку «Оболонь», що за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 41, помітила чоловіка з коляскою в якій знаходилась його малолітня дитина, в цей час вона вирішила викрасти малолітню дитину. Після чого ОСОБА_5 попрямувала за вказаним чоловіком до дитячого садочку № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: м. Київ, по пр. Оболонському, 39-В та, зайшовши до вказаного дитячого садочку, підійшла до коляски, схопила переносну дитячу сумку з малолітньою дитиною та з місця вчинення злочину зникла. В подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадену дитину, поїхала до міста Вишгорода, Київської області, а саме до місця проживання та роботи її співмешканця, де в подальшому утримувала викрадену малолітню дитину до затримання працівниками поліції. Свою вину у вчиненні нею злочину визнала повністю.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає; останній роз'яснено, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, доведена.
Дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України, оскільки вона вчинила дії, що виразились у викрадені людини, вчинене щодо малолітньої особи.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставину, що пом'якшує покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачена щиро покаялась.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винної, її перевиховання та виправлення не можливі без обмеження волі.
Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченої ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, тяжкість призначеного обвинуваченій покарання, вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки останньої, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховуватися від суду.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та призначити їй покарання у виді 2 років обмеження волі.
До вступу вироку у законну силу обрати обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20 год. по 07 год. наступного дня.
Покласти на ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за першою вимогою до суду;
-не залишати місце свого постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду, в період часу з 20 год. по 07 год. наступного дня;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Шевченківському УП ГУНП в м. Києві, поставити ОСОБА_5 на облік.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня прибуття і постановки засудженої на облік у виправному центрі.
У відповідності до ч.ч. 1,5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 перебування в установах попереднього ув'язнення з 21.10.2017 по 23.10.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1