Справа № 651/287/18
Провадження № 2/651/97/18
і м ' я м У к р а ї н и
21.06.2018 року смт. Верхній Рогачик
Верхньорогачицький районний суд
Херсонської області в складі:
судді ЗАГРУННОГО В.Г.
секретаря БЕДЮХ А.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Верхньорогачицького районного суду Херсонської області в смт.Верхній Рогачик матеріали цивільної справи № 651/287/18 за позовом ОСОБА_1, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, до Бережанської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
На розгляд до Верхньорогачицького районного суду Херсонської області за підсудністю з Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області 29.05.2018 року надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, до Приватного нотаріуса Кам"янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 30.05.2018 року до відкриття провадження у справі ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначено Бережанську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області, та просила при відкритті провадження у справі врахувати саме цей варіант позову.
Так, згідно уточненого позову, 26 лютого 2017 року в м. Луганськ(за місцем постійного проживання) помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишився земельний пай у розмірі 5,35га, розташований на території Бережанської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області. ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців першої черги окрім неї не має.
У зв»язку з тим, що м.Луганськ знаходиться на території не підконтрольній Україні (список таких населених пунктів вказано у Розпорядженні КМУ від 07.11.2014р. №М91085-р, м. Луганськ у їх числі), тому свідоцтво про смерть оформлялося в м. Київ, а спадщина знаходиться на території с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області. ОСОБА_2 не мала можливості звернутися до нотаріальної контори на території України, оскільки не мала можливості виїхати до місця знаходження спадщини.
ОСОБА_2 від прийняття спадщини не відмовлялася і вважає спадщину прийнятою, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім»єю, зареєстрована за однією адресою з 2007 року по день смерті чоловіка. Але відповідно ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь - який акт(рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків». Тому нотаріус не має права приймати довідку з місця проживання, тобто «Луганського філіалу Центржилкому №7»
Таким чином, нотаріус позбавлений об»єктивної можливості самостійно встановити факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем саме на час відкриття спадщини. Поряд з цим, відповідно до практики ЄСПЛ, Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій територій, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
ВССУ зазначив, що, враховуючи ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку при розгляді справ (ЗУ №990-УІІІ від 04.02.2016 року. «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення фактів народження або смерті на тимчасово окупованій території України».
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст.9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна.
На підставі вище вказаного, приватним нотаріусом Кам»янсько -Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 заведено спадкову справу №35/2018, але у зв»язку з тим, що довідка ЖЄО не може бути прийнятою нотаріусом для видачі свідоцтва про право на спадщину та неможливість вчасно виїхати на територію України за місцем розташування спадщини, нею пропущено 6-місячний строк на подання заяви про прийняття спадщини, про що нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиенні нотаріальної дії.
Тому, позивач ОСОБА_1, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлого чоловіка ОСОБА_3, протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою від 30.05.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 10.00 годину 21.06.2018 року.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, але подала заяву, якою просила справу розглянути за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Також просила суд визнати докази по справі такими, що не підлягають доказуванню на підставі ст. 82 ЦПК України.
Представник відповідача ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явився, але подав заяву, якою просив справу розглянути за відсутності представника відповідача, уточнені позовні вимоги визнав та не заперечив проти їх задоволення. Також просив суд визнати докази по справі такими, що не підлягають доказуванню на підставі ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, прийнявши до уваги клопотання сторін, вважає можливим його задовольнити, визнати докази по справі такими, що не підлягають доказуванню на підставі ст. 82 ЦПК України, оскільки обставини визнані сторонами і заперечень проти заявлених позовних вимог в учасників процесу немає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі довіреності діє позивач, пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі довіреності діє позивач, не подала своєчасно нотаріусу заяву про прийняття спадщини у зв'язку з поважними причинами, які викладено вище.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оскільки ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі довіреності діє позивач, пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлого чоловіка ОСОБА_3, протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір»
Оскільки представник відповідача визнав позов до початку розгляду справи по суті, то відповідно особі, яка сплатила судовий збір, слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме - 352,40 грн..
На підставі викладеного, ст.ст. 1220, 1233, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» і керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 82, 142, 200, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, до Бережанської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженкі ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті її чоловіка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, померлого 26.02.2017 року, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції №П443/6450144/1 від 03.05.2018 року на р/р 31216206700142, МФО 813015, в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, м. Запоріжжя, що становить 352 грн. 40 коп..
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя
Верхньорогачицького районного
суду Херсонської області ОСОБА_6