20.06.2018 Справа №607/11421/18
20 червня 2018 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 3500 доларів США, що еквівалентно 92 085грн.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що у листопаді 2014 року позичив відповідачу кошти у розмірі 3500 доларів США з терміном повернення через три місяці. По даний час відповідач коштів не повертає. Посилаючись на наведене, просить стягнути суму боргу.
Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти належні ОСОБА_2 в банківських установах, підприємствах, організаціях та накладення арешту на рахунки ТОВ «БОНЗЕР» у розмірі 3500доларів США, що еквівалентно 92 085грн.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов'язання, уникає зустрічей, не відповідає на телефонні дзвінки. Разом з тим, у власності відповідача є рухоме та нерухоме майно, грошові кошти в кількості достатній для повернення боргу, останній здійснює часті поїздки закордон, а також є власником та єдиним бенефіціаром ТОВ «БОНЗЕР». Посилаючись на наведене, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та є необґрунтованою, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1.2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі постанова Пленуму № 9), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача .
Встановлено, що позивач просить накладати арешт на належне відповідачу майно та грошові кошти в банківських установах, підприємствах та організаціях. Однак, не долучає до матеріалів справи будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факт належності ОСОБА_2 певного майна, його характеристик, вартості. Не долучає доказів наявності відкритих на ім'я ОСОБА_2 рахунків, їх номерів, найменування банків та суму вкладів. Відсутність вказаних відомостей про наявність у відповідача конкретного майна та доказів належності такого майна саме відповідачу унеможливить у подальшому виконання судового рішення та може призвести до порушення прав третіх осіб.
Крім того, позивачем необґрунтовано належними та достовірними доказами необхідність забезпечення позову, не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим.
Також, встановлено, що провадження у даній цивільній справі на час подання заяви про забезпечення позову не відкрито.
В силу вимог ст. 151 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Вказані відомості у заяві відсутні.
Крім того, в супереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, які встановленні ст. 154 ЦПК України.
Позивачем не долучено до заяви доказів на підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи винаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК, а тому її слід повернути заявнику.
Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу повернути заявнику.
Роз'яснити, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення. Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 20 червня 2018 року.
Суддя -