нп 2-а/490/213/2018 Справа № 490/11708/17
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
"04" червня 2018 р. Центральний районний суд м. Миколаєвау складі:
головуючої судді -Черенкової Н.П.,
за участі секретаря - Сасік Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи позов тим, що 17.12.2017 на 450 - му кілометрі траси Одеса-Київ представником відповідача - інспектором патрульної поліції ОСОБА_2, стосовно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА № 239560. З вказаної постанови вбачається, що 17.12.2017 о 19 год. 23 хв. на 450 км. траси Одеса-Київ позивач, керуючи транспортним засобом рухався в крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, в той час коли праві інші смуги були не зайняті, чим порушив вимоги п. 11.5. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Прийнятим рішенням до позивача застосовано покарання у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Позивач не погоджується з вказаною постановою, винесеною представником Відповідача, у зв'язку з грубим порушенням останнім вимог законодавства та відсутністю події адміністративного правопорушення, а тому вважає її незаконною та просить скасувати, оскільки стверджує, що в крайній правій смузі були залишені на зупинку або стоянку ведикогабаритні вантажні транспортні засоби у великій кількості (приблизно 20 одиниць), за такого рух по крайній правій смузі на зазначеній ділянці дороги Одеса-Київ був неможливий. В середній смузі для руху на значну відстань виступали елементи кузовів (борти, частини систем габаритного освітлення) великогабаритних вантажних транспортних засобів, на певних ділянках великогабаритні вантажні транспортні засоби були залишені на зупинку або стоянку. За такого, враховуючи ширину смуг дороги Одеса-Київ в наведеній ділянці, ширину автотранспортного засобу, яким керував позивач, погодні умови, дорожню обстановку (засніженість дороги Одеса-Київ в зазначеній ділянці на середній смузі була значно більше, ніж на крайній лівій, видимість у напрямку була обмежена) він не міг безпечно рухатися на середній смузі для руху, а рух по середній смузі призвів би до порушення пп. «б», «д» п. 2.3 ПДР України. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В установлений законом строк відповідач подав відзив на позов, в якому позовних вимог позивача не визнав, зазначивши, що останній дійсно вчинив інкриміноване йому порушення Правил, а тому законно підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.04.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наданим сторонами доказам, суд дійшов наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 2 ст.122КпАП України є порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів..
Згідно з постановою серії ЕАА № 239560 від 17.12.2017 встановлено, що ОСОБА_1, 17.12.2017 року 19 год. 23 хв. на 450 км. траси Одеса - Київ, керуючи транспортним засобом рухався в крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, в той час коли праві інші смуги були не зайняті, чим порушив вимоги п. 11.5. ПДР України, за що встановлена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, крім іншого, справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 121, ч. 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначеноПравилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(надалі - «Правила дорожнього руху»).
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи наведене, враховуючи те, що обов'язок доведення факту вчинення адміністративного правопорушення покладено на відповідача, судом не знайдено доказів які б підтвердили факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Окрім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, жодних доказів вчинення правопорушення не наведено, відповідач будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання надав суду тільки відзив на позов, при цьому не долучивши диск відео фіксації з підтвердженням фату вчинення позивачем правопорушення, та інших доказів на підтвердження вчинення правопорушення суду не надано. Тому суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 5, 6, 8-10, 73-78, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 122 КпАП України суд,
Позов - задовольниити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного серії ЕАА № 239560 від 17.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 296, 297 КАС України.
Суддя Н.П. Черенкова