нп 2-а/490/270/2018 Справа № 490/2129/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
"30" травня 2018 р. Центральний районний суд м. Миколаєвау складі:
головуючої судді -Черенкової Н.П.,
за участі секретаря - Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що згідно постанови про накладання на нього адміністративного стягнення, 17.03.2018 року він керував автомобілем НОМЕР_1, на задню вісь якого були встановлені шини різних моделей з різним малюнком протектора, чим порушив п.31.4.5 «г» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП. Вважав, що дана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки 02.02.2018 року став учасником ДТП, в результаті чого було пошкоджено колесо на вказаному транспортному засобі. Після ДТП купувати нові колеса необхідності не було, оскільки пошкоджено раму транспортного засобу, за такого експлуатація за призначенням (перевезення вантажів вагою до 3т) до його ремонту не можлива, за такого просив скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В установлений законом строк відповідач подав відзив на позов, в якому позовних вимог позивача не визнав, зазначивши, що останній дійсно вчинив інкриміноване йому порушення Правил, а тому законно підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови.
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наданим сторонами доказам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР 020534 від 17.03.2018 року, ОСОБА_2 , керував автомобілем НОМЕР_1, з технічними несправностями, а саме на задню вісь транспортного засобу встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора, чим порушив п. 31.4.5 «г» правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Частина 2 ст. 222 КУпАП наділяє працівників патрульної служби повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і у сфері дорожнього руху, до яких відноситься ч. 1 ст 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Ч. 4 ст. 258 КУпАП зазначає, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 Кодексу. Крім того, згідно з частиною п'ятою цієї статті якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Пункт 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 визначає, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 р. № 5-рп/2015 (далі - Рішення). Рішення було прийнято до змін внесених 14.07.2015 р, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», які були направлені на істотну зміну та спрощення порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху саме для поліцейських. Внесені зміни стосувались зокрема ст.ст. 33, 222, 258, 276 КУпАП.
Описане в Рішенні питання стосовно винесення постанов за порушення у сфері безпеки дорожнього руху «за місцем вчинення» чи «на місця вчинення», було доповнено та деталізовано у КУпАП шляхом внесення змін в липні 2015 року. Так ст. 258 було доповнено другою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі». За змістом ст. 222 КУпАП розгляд справ за частинами 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції. Ч. 4 ст. 258 КУпАП вказує, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 Кодексу. Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
П. 2.3 Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 р. визначає, що перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Враховуючи зміни, які були внесені до ч. 2 ст. 258 КУпАП. то такий перелік, викладений в ч. 1 ст. 258 КУпАП доповнено правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції наведений в ч. 1 ст. 222 КУпАП. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Таким чином, співробітником патрульної поліції м. Миколаєва правомірно було винесено постанову про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабмін віл 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 31.4.5 ПДР г) України, забороняється експлуатація транспортних засобів, у разі якщо на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.
Проте, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом за наявності технічних несправностей. Посилання поивача на ДТП, яке мало місце 02.02.2018 року не заслуговують на увагу, оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, вчинене позивачем відбулося 17.03.2018 року, тобто через значний проміжок часу після ДТП.
Щодо повного всебічного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи. Згідно з ст. 33 КУпАП. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, тому суд вважає, що стягнення було накладено правомірно.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2018 року, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення, доказів, які б спростували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Таким чином, за вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 296, 297 КАС України.
Суддя Н.П. Черенкова