Справа №481/759/18
Провадж.№1-кп/481/107/2018
21.06.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12017150270000716 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, українки, громадянки України, маючої неповну середню освіту, не працюючої, незаміжньої, яка має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
03 грудня 2017 року близько 17.00 години ОСОБА_6 знаходився у свого сусіда ОСОБА_8 , який проживає по АДРЕСА_3 , де вживав алкогольні напої з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .. В цей час до домоволодіння ОСОБА_8 прийшла співмешканка ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , яка покликала ОСОБА_6 і вони разом пішла до домоволодіння розташованого по АДРЕСА_3 . Перебуваючи в будинку, ОСОБА_4 стала вчиняти сварку з ОСОБА_6 , який повідомив їй, що не має бажання проживати надалі разом та йде він неї. Після чого ОСОБА_6 став збирати свої речі. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень своєму співмешканцю ОСОБА_6 і вона взявши ніж, який мався в кімнаті стала погрожувати ним ОСОБА_6 .. ОСОБА_6 побачивши ніж в руках у своєї співмешканки ОСОБА_4 став втікати від неї до сусіда ОСОБА_8 і вбігши до веранди будинку останнього, що розташована по АДРЕСА_3 , зачинив за собою двері та став їх тримати ногою та руками, щоб ОСОБА_4 не зайшла всередину. Коли ОСОБА_4 підійшла до веранди будинку ОСОБА_8 , то через двері стала ображати ОСОБА_6 та вимагати, щоб останній відчинив їй двері. Через декілька хвилин ОСОБА_6 відчинив вхідні двері і ОСОБА_12 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень своєму співмешканцю, умисно нанесла один удар в грудну клітку ОСОБА_6 .. Після вчинення своїх злочинних дій - нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_4 втекла з двору домоволодіння ОСОБА_8 ..
Згідно висновку експерта №22/05 від 02.02.2018р. у ОСОБА_6 маються ушкодження: проникаюче поранення лівої половини грудної клітки (рана в 2-ому межребер'ї зліва по передній пахвовій лінії), яке ускладнилось середнім лівобічним пневмотораксом. За критерієм небезпеки для життя вказане пошкодження відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.
05.12.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне провадження №12017150270000716 у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення, яке було кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України.
26.05.2018р. ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 30 діб.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 01.06.2018 року, згідно умов даної угоди підозрювана ОСОБА_4 та прокурор Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості. ОСОБА_4 в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання на 3 (три) роки та покладенням обов'язків передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і норми КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 також просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, беззастережно визнає себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, дала згоду на застосування узгодженої міри покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно угоди зобов'язання, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі.
Захисник в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання в ній.
Потерпілий не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, повідомив про відсутність будь - яких претензій до обвинуваченої.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам, встановленим ст.472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином.
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України відсутні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи визначені ч.4 ст.474 КПК України, ч.2 ст.473 КПК України.
Згідно ч. 6, 7 ст.474 КПК України суд в ході розгляду угоди перевіряє її на відповідність вимогам, встановленим ст.472 КПК України, при цьому суд не здійснює оцінку доказів в кримінальному провадженні, оскільки межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Відповідно до пояснень обвинуваченої, суд переконався, що укладення угоди між нею та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгодженні сторонами вид та міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченої.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Отже, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між ОСОБА_4 та прокурором Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.377 КПК України ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в залі судового засідання.
Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 468, 469, 472, 473-475, 476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 01 червня 2018 року в межах кримінального провадження №12017150270000716 між ОСОБА_4 та прокурором Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.
Речові докази:
- ніж, чоловіча куртка, джинси, які зберігаються в кімнаті речових доказів Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області по кримінальному провадженню №12017150270000716 - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для неї є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 473 КПК України.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1