Рішення від 21.06.2018 по справі 489/3425/15-ц

Справа № 489/3425/15-ц

Номер провадження 2/489/9/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсною довіреності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 р. ОСОБА_1 звернулася суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким просила визнати недійсною довіреність видану на їх ім'я. Вказувала, що від її імені (попереднього прізвища) підписана довіреність, яка посвідчена 06 квітня 2009 р. за реєстровим №865 приватним нотаріусом ОСОБА_6 про наділення всеосяжних повноважень відповідачів - її батьків. Проте довіреність з такими повноваженнями вона не підписувала, підпис в ній не схожий на її підпис, а відповідачка ОСОБА_2, користуючись цієї довіреністю, 16 квітня 2009 р., як представник позивачки, оформила два іпотечних договори, яким передала в заставу ПАТ «Укрсоцбанк» належний їй на праві приватної власності будинок по вул. 8 Лінія,71/1 в м. Миколаєві.

Згідно Ухвали суду від 07.10.2015 року судом за клопотанням представника позивача витребувано Оригінал оспорюваної Довіреності в ПН ММНО ОСОБА_6, який останнім наданий до суду.

Згідно Ухвал суду від 06.03.2016 року, 06.06.2016 року, 04.11.2016 року, 25.01.2017 року, 28.11.2017 року по справі призначалась почеркознавча експертиза.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про розгляд справи (арк.33,49, 2-й том справи).

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до пояснень представника ПАТ «Укрсоцбанк» - ОСОБА_7 у судовому засіданні та письмових пояснень, позов не визнали, вказуючи, що при укладенні іпотечних договорів обсяг повноважень представника позивача за довіреністю відповідав обсягу повноважень, необхідному для укладання таких договорів.

Відповідно до ч.1 п.2 ч.3 ст.223, ч.8 ст.279 ЦПК України Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті..... у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи ( його представника), незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Оскільки справа перебуває в провадженні суду тривалий час (з 26.05.2015 року)представник позивача був належним чином повідомлений про розгляд справи, двічі не з'явився у судове засідання, від нього не надійшло заяв про залишення позову без розгляду,закриття провадження у справі, суд вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутністю позивача (його представника).

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які містяться в матеріалах справи, заслухавши представника третьої особи ПАТ "Укрсоцбанк", при вирішенні справи виходить з такого.

19.05.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_8 був укладений Договір кредиту №2006/13-2.06/484, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 100 000,00 доларів США зі сплатою 12% річних.

19.05.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_5 був укладений Договір кредиту №2006/13-2.06/482, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 90 000,00 доларів США зі сплатою 12% річних.

16.04.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_9, від імені якої діяла ОСОБА_2 на підставі Довіреності, посвідченої ПН ММНО ОСОБА_6 06.04.2009 р. за №856, з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_8 за договором кредиту №2006/13-2.06/484, був укладений Іпотечний Договір, за яким іпотекодавець передав Банку в іпотеку житловий будинок№71/1 по вул. 8 Лінія в м. Миколаєві.

Також 16.04.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_9, від імені якої діяла ОСОБА_2 на підставі Довіреності, посвідченої ПН ММНО ОСОБА_6 06.04.2009 р. за №856, з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_5 за договором кредиту №2006/13-2.06/482, був укладений Іпотечний Договір, за яким іпотекодавець передав Банку в іпотеку житловий будинок№71/1 по вул. 8 Лінія в м. Миколаєві.

Так, 06.04.2009 року Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, посвідчена Довіреність ВМС №806431, за якою ОСОБА_2 (після одруження - ОСОБА_1) ОСОБА_10 уповноважила ОСОБА_11 та ОСОБА_3 бути її представниками з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності, галузевої належності з усіма необхідними повноваженнями з питань придбання на її ім'я, відчуження, здачі в оренду, передачі у заставу (іпотеку) з метою забезпечення зобов'язань будь-якої особи перед будь-якою особою, а також вчинення будь-яких дій щодо належного їй рухомого та нерухомого майна, визначаючи в усіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту та тягар доказування лежить на сторонах спору.

Відповідно до ч. ч. 1-2, 5 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства ( ч.1,3 ст.237 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. За своєю юридичною сутністю, видача довіреності є одностороннім правочином, який повинен відповідати загальним вимогам, що передбачені статтею 203 ЦК України.

Позивач, окрім оспорювання підпису, вчиненого від її імені невідомою особою, в обґрунтування своїх вимог також посилається на те, що про наявність вказаних іпотечних договорів вона дізналась в квітні 2014 року та вказує, що вона не уповноважувала відповідачів на укладання від її імені будь-яких іпотечних договорів, в тому числі і вищезазначених. Також зазначала, що у посвідченій Довіреності від 06.04.2009 року жодних юридичних дій стосовно передачі конкретного нерухомого майна не зазначено.

Проте, з огляду на зміст довіреності, вбачається що позивач уповноважувала відповідачів на вчинення певних дій, у тому числі й щодо нерухомого майна, яке їй належить. Твердження позивача на те, що Довіреність не містить її розпорядження щодо конкретного майна спростовуються змістом довіреності, яка містить посилання на все майно позивача, змістом якого охоплюється і предмет іпотеки: житловий будинок №71/1 по вул. 8 Лінія в м. Миколаєві.

Крім того, позивач посилалась на недійсність довіреності з тих підстав, що цей документ підписаний не нею, а іншою особою, в зв'язку з чим кілька разів заявляла клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Згідно Ухвал суду від 06.03.2016 року, 06.06.2016 року, 04.11.2016 року, 25.01.2017 року, 28.11.2017 року по справі було призначено почеркознавчу експертизу, однак вона проведена не була через недостатню кількість вільних зразків почерку позивача та несплату нею рахунку за експертизу.

Статтею 43 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно ст. 45 ЗУ «Про нотаріат» при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься оспорювана Довіреність, підпис на якій виконаний віл імені ОСОБА_9 та його справжність засвідчена нотаріусом.

Оскільки в момент посвідчення довіреності нотаріусом перевірено волевиявлення сторін щодо укладення правочину, почеркознавча експертиза по справ не проведена, достовірність підпису позивача на довіреності засвідчена уповноваженою особою (нотаріусом), суд позбавлений можливості самостійно встановлювати недостовірність підпису позивача, підстави для визнання довіреності недійсною - відсутні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсною довіреності - відмовити.

Позивач - ОСОБА_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідачі - ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Треті особи - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака,29;

ОСОБА_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;

приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Нікольська,52/1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.06.2018 р.

Суддя Н.С. Тихонова

Попередній документ
74823854
Наступний документ
74823856
Інформація про рішення:
№ рішення: 74823855
№ справи: 489/3425/15-ц
Дата рішення: 21.06.2018
Дата публікації: 22.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів