Справа № 487/5452/17
Провадження № 2/487/523/18
13.06.2018 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді - Кузьменко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Полінкевич К.Г.,
у відкритому судовому засіданні у залі Заводського районного суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
13.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Миколаївської міської ради, в якому просила визнати за нею право власності на 27/100 часток житлового будинку № 100 по вул. 3 Слобідська в м. Миколаєві, що складається з: житлового будинку за літ.А-1 (загальна площа 53,9 кв.м., житлова площа - 33.0 кв.м); житлового будинку за літ.Б-1 (загальна площа 39,1 кв.м., житлова площа - 18,1 кв.м); житлового будинку за літ.В-1 (загальна площа 39,3 кв.м., житлова площа - 22,2 кв.м); житлового будинку за літ.Г-1 (загальна площа 39,2 кв.м., житлова площа - 25,9 кв.м); літньої кухні літ.Д, літньої кухні літ.И, сараю літ.Л, сараю літ.М, сараю літ.Н, сараю літ.Р, сараю літ.Р1, літньої кухні літ.С, вбиральні літ.Т, літньої кухні літ.Щ, сараю літ.Є, в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2, яка померла 15.11.1999 року, яка прийняла спадщину за заповітом після смерті чоловіка - ОСОБА_3, який помер 20 травня 1996 року, але не встигла оформити.
Ухвалою суду від 16.10.2017 року відкрито провадження у справі у відповідності до ст.ст. 122, 129, 130 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).
До судового засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином. Представник позивача ОСОБА_4 надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за своєї відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII Цивільно-процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, який набрав чинності 15.12.2017 року.
Відповідно до пункту 9 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечував.
Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм ЦПК України від 03.10.2017 року в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
20 травня 1996 року помер дід позивачки ОСОБА_3, згідно свідоцтва про смерть яке видане Миколаївським відділом РАГС в м.Миколаєві від 21 травня 1996 р. серія І-ФП № 2601191. За життя ОСОБА_3. було складено заповіт від 27 жовтня 1992 року, реєстровий номер І-3318 на користь ОСОБА_2, який посвідчено державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 ОСОБА_6 зазначеного заповіту, ОСОБА_3 заповів своїй дружині ОСОБА_2 належну йому на праві власності частину житлового будинку №100 з відповідною частиною господарських будівель і споруд, який розташований в м. Миколаєві по вул. Дзержинського (3 Слобідська натепер).
Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 (баба позивачки) прийняла спадщину, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на момент смерті, але не встигла її оформити, оскільки померла 15 листопада 1999 року. ОСОБА_6 довідки №40 від 11.02.2013 року виданої ТОВ «Миколаївбудсервіс», за адресою: м. Миколаїв вул..Дзержинського 100, проживали та були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3 з 03.12.1955 р. по день смерті 20.05.1996р, ОСОБА_2 з 19.12.1956 р. по 15.11.1999 р. та ОСОБА_1 з 28.11.1992р по теперішній час. Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 прийняла 27/100 часток житлового будинку №100 по вул. 3 Слобідська в місті Миколаїєві (колишня - Дзержинського). ОСОБА_2 на випадок своєї смерті також залишила заповіт від 19.10.1992 року на ім'я свого чоловіка ОСОБА_3 але, оскільки він помер раніше в 1996 році, то виконати заповіт не можливо.
Після смерті ОСОБА_2 все її майно прийняла позивачка, оскільки проживала і була зареєстрована із нею і вступила в управління спадковим будинком.
Відповідно до договору купівлі - продажу від 09 грудня 1976р., посвідченого нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ОСОБА_3 придбав 27/100 частин домоволодіння, що знаходиться в м.Миколаєві по вул. Дзержинського, 100. В цілому все домоволодіння складалося з чотирьох жилих будинків розміром жилої площі 33.0 кв.м., 30.0 кв.м., 22.0 кв.м., 14.0 кв.м. та інших приміщень та надвірних споруд.
На момент смерті спадкодавця - ОСОБА_2, спадкоємицею першої черги була її донька, мати позивачки - ОСОБА_8, яка проживала на той час окремо від спадкодавця та доньки в м.Москва Російської Федерації. ОСОБА_8 відступила права на спадкове майно на користь позивачки, не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, надавши позивачці право вільно користуватися і володіти спадковим майном. ОСОБА_9 - мати позивачки, померла 28 серпня 2012 року (відповідно до Свідоцтва про смерть серія VІ-МЮ № 524169).
Крім того, ОСОБА_2 була особою похилого віку і потребувала особливого догляду та піклування, а онука ОСОБА_1 проживала разом зі спадкодавицею та надавала їй такий догляд.
ОСОБА_6 про реєстрацію актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки, зареєструвала шлюб 15 січня 1971р. з ОСОБА_11 і після реєстрації шлюбу отримала прізвище чоловіка «Земськова».
Відповідно до свідоцтва про народження (серія І-ФП № 259801) позивач ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьком зазначений ОСОБА_11, а матір'ю ОСОБА_8.
04 січня 1992 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3, після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1
Для оформлення свого права на спадкове майно після смерті баби ОСОБА_2, позивач звернулася до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, оформлення спадкових справ після смерті спадкодавиці. Однак, позивачем було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 Позивачу було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 не являється спадкоємицею відповідно до законодавства на момент відкриття спадщини в 1999 році (строк дії ЦК УРСР в ред.1963р.), в якому відсутні стаття про можливість спадкування онуками при житті батьків і видати їй свідоцтво про право на спадщину на 27/100 часток житлового будинку №100, що знаходиться по вул. Дзержинського в місті Миколаєві, не вбачається можливим та запропоновано звернутись до суду про визнання за нею права власності на зазначений будинок у порядку спадкування.
Так, нотаріусом зазначено, що спадкове майно після смерті ОСОБА_2, складається із 27/100 часток житлового будинку №100, що знаходиться по вул.3 Слобідська (Дзержинського) в м. Миколаєві, яке вона успадкувала після смерті ОСОБА_3, але не встигла оформити спадщину. А донька спадкодавиці ОСОБА_9 померла 28 серпня 2012 року.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст.58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української PCP 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525 ЦК УРСР).
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_6 ст.ст.1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Звернення позивача до суду з вимогою визнання права власності на спадкове майно зумовлене порушенням його права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в його користь. Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
ОСОБА_6 статті 1265 Цивільного кодексу України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Таким чином, враховуючи, що позивач по справі згідно діючого законодавства, належить до п'ятої черги спадкоємців за законом, фактично прийняла спадщину, інші спадкоємці відмовилися від отримання спадщини, майнового спору з приводу спадкування не існує, то позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до п.5 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи те, що згідно з діючим законодавством, позивач ОСОБА_1 належить до п'ятої черги спадкоємців за законом, і вважається такою, що фактично прийняла спадщину, і інших спадкоємці не має, так як донька спадкодавця ОСОБА_2 померла 12.09.2012 року.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
ОСОБА_6 з п.2 ч.1.ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Цивільний кодекс передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених статтями 335, 376, 392 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За наведених обставин позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно по вулиці 3 Слобідська, буд. № 100 в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 яка померла 15 листопада 1999 року, підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 263-266 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 27/100 часток житлового будинку №100 по вул.3 Слобідська (Дзержинського) в м.Миколаєві, що складається з: Житлового будинку за літ. А -1(загальна площа - 53,9 кв.м., житлова площа - 33.0 кв.м); Житлового будинку за літ. Б-1 (загальна площа - 39,1 кв.м., житлова площа - 18,1 кв.м); Житлового будинку за літ. В-1 (загальна площа - 39,3 кв.м., житлова площа - 22,2кв.м); Житлового будинку за літ. Г -1 (загальна площа - 39,2 кв.м., житлова площа - 25,9 кв.м); Літньої кухні літ. Д, Літньої кухні літ. И, ОСОБА_5 літ. Л, ОСОБА_5 літ. М, ОСОБА_5 літ. Н, ОСОБА_5 літ. Р, Літньої кухні літ. С, Вбиральні літ. Т, ОСОБА_5 літ. Ч1, ОСОБА_5 літ. Є, огорож №1,2, споруд №І.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.
ОСОБА_6 з п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Суддя Заводського районного суду
м. Миколаєва В.В.Кузьменко