Справа № 474/428/18
Провадження № 2/474/168/18
Іменем України
(заочне)
20.06.18 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 39 507 грн. 74 коп., -
встановив:
08.05.2018р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому вказав, що у нього з ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладений кредитний договір б/н від 12.03.2007р., за яким останній отримав кредит у розмірі 3 200 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на те, що відповідач, всупереч норм закону та умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 31.03.2018р. у нього перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 39 507 грн. 74 коп., з якої: 3 005 грн. 95 коп. - заборгованість за кредитом; 28 973 грн. 22 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5 171 грн. 06 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1 857 грн. 51 коп. - штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, та розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України про виклик до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив та не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження. Суд з власної ініціативи розгляд справи проводить в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так як в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд за згодою позивача визнав можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до приписів ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач у простій письмовій формі 12.03.2007р. уклали кредитний договір, який складається із заяви відповідача, “Умов та правил надання банківських послуг” (далі - Умов та правил), “Правил користування платіжною карткою” та “Тарифів Банку”.
Відповідно до умов кредитного договору позивач випустив та надав відповідачеві - держателю платіжну картку, тип кредитного ліміту: фінансовий. На день укладення цього договору встановив ліміт у розмірі 3 200 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказане підтверджується заявою ОСОБА_1 від 12.03.2007р., Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”, “Умов та правилами надання банківських послуг”, з якими відповідач була ознайомлена в день укладення договору письмово. Згідно умов кредитування, розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, погашення відбувається в строк до 25 числа наступного за звітним шляхом внесення коштів на карту клієнтом, або шляхом списання банком самостійно з дебіторської карти клієнта.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п. 3.3 “Умов та правилами надання банківських послуг”, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 “Умов та правилами надання банківських послуг”.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умов та правилами надання банківських послуг”, “Правил користування платіжною карткою” та “Тарифів Банку”, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому “Тарифами банку”, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.3 “Правил користування платіжною карткою”.
Пунктом 5.3 “Умов та правил надання банківських послуг” передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 “Умов та правил надання банківських послуг” і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою.
Відповідно до п. 6.5 “Умов та правил надання банківських послуг”, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Згідно п. 6.6 “Умов та правил надання банківських послуг”, у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти повинен слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 “Умов та правил надання банківських послуг”.
Відповідно до п. 8.6 “Умов та правил надання банківських послуг”, при порушенні позичальником строків платежів по якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.
Відповідно до 5.7 “Правил користування платіжною карткою”, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідач суму кредиту отримав, однак зобов'язання повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому кредитним договором, не виконав, у зв'язку з чим у останнього перед кредитором виникла заборгованість.
Згідно розрахунку позивача станом на 31.03.2018р. у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 39 507 грн. 74 коп., з якої: 3 005 грн. 95 коп. - заборгованість за кредитом; 28 973 грн. 22 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5 171 грн. 06 коп. - заборгованість за комісією; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1 857 грн. 51 коп. - штраф (процентна складова). Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що останнє погашення відповідачем було здійснено 01.10.2010р. в сумі 45 грн. 00 коп. Після цього, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Встановив вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини, та вимоги кредитного договору, укладеного між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як “строк дії договору”, так і “строк (термін) виконання зобов'язання” (ст.ст. 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Окремо слід зазначити, щодо позовних вимог визначених позивачем, як заборгованість за пенею та комісією в сумі 5 171 грн. 06 коп., суд зазначає, що згідно розрахунку наданого позивачем станом на 31.03.2018р. відповідачу нараховано лише комісію в сумі 5 171 грн. 06 коп., що відповідає умовам кредитного договору, зокрема п. 6.5 “Умов та правил надання банківських послуг”.
Беручи до уваги, що з моменту укладення кредитного договору, ніхто із сторін до цього часу не заявив про намір його припинити, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку, та у нього у зв'язку з неналежним виконанням взятого на себе перед банком зобов'язання утворилась заборгованість за кредитним договором, відповідач не звернувся з заявою про застосування строків позовної давності, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано та він підлягає повному задоволенню.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 39 507 грн. 74 коп. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором б/н від 12.03.2007р. станом на 31.03.2018р. в розмірі 39 507 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 74 коп., з якої: 3 005 (три тисячі п'ять) грн. 95 коп. - заборгованість за кредитом; 28 973 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 22 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5 171 (п'ять тисяч сто сімдесят одна) грн. 06 коп. - заборгованість за комісією; 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1 857 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) грн. 51 коп. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ф.Г. Сокол