Справа № 466/7855/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/783/1079/18 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 81
13 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді Копняк С.М.,
суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю - заявника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відстрочення виконання судового рішення, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року частково задоволено позов ОСОБА_3 та зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу за власний рахунок металевих дверей до квартири АДРЕСА_2 з встановленням дверного полотна, що відкривається всередину вказаної квартири; демонтажу за власний рахунок телевізійної антени, встановленої на фасаді будинку АДРЕСА_3; демонтажу за власний рахунок самовільно встановленої стіни в підвальному приміщенні між коморами, якими користуються мешканці квартир АДРЕСА_3; звільнення тамбуру загального користування квартир АДРЕСА_3 від шафи. Рішення набрало законної сили, звернуто до виконання.
05 лютого 2018 року відповідачі звернулись до суду з заявою, в якій просять відстрочити виконання судового рішення. Повідомляють, що ними вже виконано рішення в частині демонтажу телевізійної антени, стіни між коморами в підвалі та звільнено тамбур загального користування від шафи. Проте, на даний час вони не можуть виконати рішення щодо демонтажу металевих дверей з встановленням дверного полотна, що відкриваються всередину квартири, оскільки вказане потребує часу та значних матеріальних затрат. Вони є пенсіонерами, за станом здоров'я потребують лікування, що тягне за собою значні витрати. Оскільки їм необхідний час для зібрання коштів, просили задовольнити заяву.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення Шевченківського райсуду м. Львова від 08.12.16 року відмовлено.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року оскаржила заявник ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що вона та її чоловік є пенсіонерами і за станом здоров'я потребують лікування, про що долучили до матеріалів справи медичні документи. Звертає увагу, що таке лікування потребує значних коштів. Також вказує, що у 2018 році передбачено хірургічне втручання, а відтак, її сім'я зосереджена на зборі коштів на операцію та реабілітаційний період після неї. Крім того зазначає, що ВДВС Шевченківського району вже оштрафовано її та чоловіка на 1 200 грн. за невиконання рішення суду.
Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року та прийняти нову, якою заяву ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відстрочку виконання судового рішення від 08 грудня 2016 року задовольнити.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який постановив ухвалу, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі.
За вимогами ст. 18 |ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Тобто, при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Виконавчими провадженнями поновлюються майнові та особисті немайнові права осіб шляхом застосування процесуальних засобів і способів ; примусу до осіб, які добровільно не виконали свої обов'язки у сфері матеріальних правовідносин.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року набрало законної, тому підлягає обов'язковому виконанню.
Статтею 435 ЦПК України врегульовано, що розстрочка та відстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення суду по спору між вказаними сторонами було постановлене ще 08 грудня 2016 року. В розпорядження суду не надано доказів того, що існують виняткові обставини, що можуть слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення. Таких доказів не надано і в розпорядження суду апеляційної інстанції.
При вирішенні заяви судом також враховувалось, що відповідачі отримують пенсію, встановлення ними дверей з порушенням проекту будівництва будинку і стало причиною для виникнення конфлікту. Надані медичні документи не свідчать про необхідність постійного медичного лікування.
Враховуючи викладене, ту обставину, що рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, суд першої інстанції дійшов до висновку, що підстав для задоволення заяви немає.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки судом повно з'ясовано обставини справи, перевірено доводи і заперечення сторін, надано належну оцінку доказам та постановлено ухвалу, яка відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду є обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до приписів ч. 1 п.1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскаржувана ухвала постановлена судом на підставі наявних у справі доказів з додержанням вимог закону. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів. З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 рокувідсутні.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 червня 2018 року.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Бойко С.М.
Ніткевич А.В.