Постанова від 15.01.2010 по справі 2-а-308/10

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А-308/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді - Бичківської К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними і стягнення невиплаченої доплати до заробітної плати та грошової допомоги, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА щодо не нарахування та невиплати їй у повному розмірі доплати до заробітної плати та грошової допомоги, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА на її користь 35 168.24 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1996 року по 31.08.2009 року та 2509.80 грн. грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року.

Позивачка в судове засідання не з'явилася. Надіслала заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення у яких просить справу розглядати без участі їхнього представника; постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення (категорія 4) серія В-П №771984, виданого 26.02.2008 року Житомирською облдержадміністрацією, працювала в період з 01.09.1996 року по 31.08.2009 року в Старосільській школі в та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні посиленого радіологічного контролю - 30% мінімальної заробітної плати.

Так як, позивачка працює та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесене до зони посиленого радіологічного контролю, тому вона повинна отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Кодекс адміністративного судочинства передбачає річний строк звернення до суду за відновленням порушених прав.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України ?ро оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а тому стягненню підлягає доплата до заробітної плати за період з 01.09.1996 року по 31.08.2009 року.

При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: з 01.01.1996 р. - 15 грн., з 01.01.1998 р. - 45 грн., з 01.07.1998 р. - 55 грн., 01.01.1999 р. - 74 грн.,з 01.04.2000 р. - 90 грн., з 01.07.2000 р. - 118 грн., з 01.01.2002 р. - 140 грн.,з 01.07.2002 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн., з 01.07.2007 р.-440 грн., з 01.10.2007 р.-460 грн., з 01.01.2008р.-515 грн., з 01.04.2008р.-525 грн., з 01.10.2008р.-545 грн., з 01.12.2008 р. - 605 грн., з 01.04.2009 р. - 625 грн., 01.07.2009 р. - 630 грн.

За таких обставин, суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 25843.34 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1996 року по 30.08.2009 року виходячи з наступного:

з 01.09.1996 р. по 31.12.1997 р. - 15 грн. х 16 місяців = 240 грн.

з 01.01.1998 р. по 30.06.1998 р. - 45 грн. х 6 місяців = 270 грн.;

з 01.07.1998 р. по 31.12.1998 р. - 55 грн. х 6 місяців = 330 грн.;

з 01.01.1999 р. по 31.03.2000 р. - 74 грн. х 15 місяців = 1110 грн.;

з 01.04.2000 р. по 31.06.2000 р. - 90 грн. х 3 місяці = 270 грн.;

з 01.07.2000 р. по 31.12.2001 р. - 118 грн. х 18 місяців = 2124 грн.;

з 01.01.2002 р. по 30.06.2002 р. - 140 грн. х 6 місяців = 840 грн.

з 01.07.2002 р. по 31.12.2002 р. - 165 грн. х 6 місяців = 990 грн.;

з 01.01.2003 р. по 01.12.2003 р. - 185 грн. х 11 місяців = 2035 грн.;

з 01.12.2003 р. по 31.08.2004 р. - 205 грн. х 9 місяців = 1845 грн.;

з 01.09.2004 р. по 31.12.2004 р. - 237 грн. х 4 місяці = 948 грн.

з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. - 262 грн. х 3 місяці = 786 грн.;

з 01.04.2005 р. по 30.06.2005 р. - 290 грн. х 3 місяці = 870 грн.;

з 01.07.2005 р. по 31.08.2005 р. - 310 грн. х 2 місяці = 620 грн.;

з 01.09.2005 р. по 31.12.2005 р. - 332 грн. х 4 місяці = 1328 грн.

з 09.07.2007 р. по 30.09.2007 р. - 440 грн. х 2 місяці 17 дн. = 1129 грн.

з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 460 грн. х 3 місяці = 1380 грн.

з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. - 525 грн. х 4 місяці 10 дн. = 2275 грн.

з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. - 545 грн. х 2 місяці = 1090 грн.

з 01.12.2008 р по 31.03.2009 р. - 605 грн. х 4 місяці = 2420 грн.;

з 01.04.2009 р по 30.06.2009 р. - 625 грн. х 3 місяці = 1875 грн.;

з 01.07.2009 р по 31.08.2009 р. - 630 грн. х 2 місяці = 1260 грн.;

а всього 26 035.0 грн. - 191.66 грн. = 25843.34 грн.

191.66 грн. -сума, виплачена позивачу за період з 01.09.1996 року по 31.08.2009 року.

Крім того суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 2 001.40 грн. грошової допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2008 року по 30.09.2009 року виходячи з наступного:

з 01.11.2008 р. до 01.12.2008 р. - 545 х 30% = 163.5 х 1 місяць = 163.5 грн.

з 01.12.2008 р. до 31.03.2009 р. - 605 х 30% = 181.5 х 4 місяці = 726 грн.

з 01.04.2009 р. до 30.06.2009 р. - 625 х 30% = 187.5 х 3 місяці = 562.5 грн.

з 01.07.2009 р. до 30.09.2009 р. - 630 х 30% = 189 х 3 місяці = 567 грн.

а всього 2019.0 грн. - 17.60 грн. = 2 001.40 грн.

17,60 грн. - сума, виплачена позивачу за період з 01.11.2008 року по 30.09.2009 року .

Суд вважає, що підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Законів України “Про державний бюджет України на 2006,2007,2008 роки” дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а в 2007 році та 2008 році рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум повинно проводитись з моменту поновлення призупинених прав.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 1996-2009 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами Закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові Закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють та проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА , суд стягує заборгованість з нього.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 37,39,70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ч.2 ст. 233 КЗпП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі доплати до заробітної плати та грошової допомоги, передбачених ст.ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 25843.34 грн . доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1996 року по 30.11.2009 року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 2 001.40 грн. грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2008 року по 30.09.2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Попередній документ
7482210
Наступний документ
7482212
Інформація про рішення:
№ рішення: 7482211
№ справи: 2-а-308/10
Дата рішення: 15.01.2010
Дата публікації: 22.01.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Лугинський районний суд Житомирської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (24.09.2015)
Дата надходження: 24.09.2015
Розклад засідань:
20.02.2020 14:00 Любешівський районний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГЛАДІЧ Н І
суддя-доповідач:
ГЛАДІЧ Н І
заінтересована особа:
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській обл
заявник:
Решетовська Галина Адамівна