Іменем України
12 червня 2018 року
Київ
справа №813/970/16
касаційне провадження №К/9901/28657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі №813/970/16 (876/4351/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» звернулося до суду з адміністративним позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо складення та направлення запиту від 19.02.2016 №1970/10/14-00 про витребування пояснень та їх документального підтвердження.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 01.06.2016 позовні вимоги задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.07.2016 скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» оскаржило його у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, статті 62, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 11, 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що оскаржений запит про надання інформації не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не зазначено фактичних підстав (конкретних обставин) для його складення. Позивач вважає, що така поведінка суб'єкта владних повноважень суперечить матеріальному інтересу платника податків, щодо якого фактично здійснюються заходи податкового контролю без законних підстав.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу позивача 03.03.2016 надійшов запит податкового органу від 19.02.2016 № 1970/10/14-00 про витребування пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських відносин з Приватним підприємством «Фольга-Сервіс» за період - грудень 2015 року. Цим же документом позивачу запропоновано з'явитися до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області для підписання Довідки «Про результати проведення зустрічної звірки» на третій робочий день за днем надання інформації за цим запитом.
Правовою підставою для направлення спірного запиту позивачу слугували положення підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пунктів 73.3 та 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, а фактичною - отримання відповідачем листа від 01.02.2016 №330/13-07-22-01-08, згідно з яким Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на виконання наказу від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість, по відпрацюванню ризиків схемного податкового кредиту» просить провести зустрічну звірку та дослідити весь спектр обставин господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» з Приватним підприємством «Фольга-Сервіс» за грудень 2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що письмовий запит відповідача оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що право позивача не надавати запитувану інформацію в разі неправомірності (безпідставності) направлення запиту контролюючим органом врегульоване законом, тому звернення з аналогічним позовом до суду не є належним способом захисту.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції керується таким.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За правилами підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає підстави для надсилання платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин письмового запиту про подання інформації, серед яких, зокрема - якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Відповідно до пункту 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Аналогічне правове регулювання зазначне у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що контролюючі органи з метою вжиття заходів податкового контролю вправі звертатися до платників податків з письмовим запитом про надання інформації, в якому повинні міститися: підстави надіслання такого запиту (юридичні та фактичні); перелік інформації, яка запитується, та документів, які пропонується надати; підпис уповноваженої особи; печатка контролюючого органу.
Невідповідність такого запиту вимогам закону звільняє платника податків від обов'язку надавати відповідь контролюючому органу щодо інформації, яка запитується.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо визнання протиправними дій податкового органу щодо складення та направлення запиту від 19.02.2016 №1970/10/14-00 про витребування пояснень та їх документального підтвердження саме невідповідністю такого запиту вимогам закону.
Статтею 55 Конституції України гарантовано захист судом прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 №6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
З викладеної правової позиції Конституційного Суду України можна зробити висновок, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в потребі судового захисту задля відновлення порушених прав або свобод чи в усуненні перешкод у здійсненні цих прав.
Враховуючи те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством забезпечено захист платника податків від покладення на нього обов'язку з надання інформації на підставі невідповідного закону запиту контролюючого органу, шляхом звільнення від такого обов'язку, суд вважає, що такі правовідносини не потребують додаткового захисту, зокрема в судовому порядку.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованим.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» без задоволення, а оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 у справі №813/970/16 (876/4351/16) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк