Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа № 607/6646/17
провадження № К/9901/35873/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М. І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Теропільської області у складі судді Дзюбича В.Л. від 12 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М. від 17 січня 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги, в якому просив:
- визнати протиправними дії управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо нарахування йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж встановлено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік;
- зобов'язати управління соціальної політики Тернопільської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Теропільської області від 12 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавцем було визначено розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка підлягає виплаті інвалідам війни, що і відповідає сумі грошової допомоги, яка була виплачена позивачу у 2016 році.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Теропільської області від 12 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни ІІІ групи, та має пільги встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач, як інвалід війни III групи, отримав разову грошову допомогу за 2016 рік в розмірі 2310,00 грн. Вважаючи, що ОСОБА_2 недоотримав 5600,00 грн (7910,00 - 2310,00), представник позивача звернулась до управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою донарахувати та виплатити позивачу суму грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік.
Управління соціальної політики Тернопільської міської ради листом від 28 квітня 2017 року № 2120/13.8 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань2 розмір грошової допомоги для інвалідів війни IІІ групи складає 2310,00 грн, яку позивачу було своєчасно виплачено
6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на час виникнення спірних відносин діяла редакція частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни III групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Водночас Кабінет Міністрів України постановою від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установив, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» інвалідам війни III групи здійснюється у розмірі 2310,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На час виплати у 2016 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Керуючись принципом законності та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги інвалідам війни у 2016 році підлягає застосовуванню не постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу, частина п'ята статті 13 якого передбачає виплату цієї допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
8. Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Теропільської області від 12 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
9. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни III групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
10. Пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
11. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
12. Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
13. Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
14. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам війни III групи - 2310,00 грн.
15. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
16. Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-11/2012 від 25 січня 2012 року у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
17. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України» висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.
18. Із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Положення Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», яким розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141, яка прийнята на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, не визнані Конституційним Судом України неконституційними, отже вони підлягали застосуванню при визначенні суми допомоги до 5 травня у 2016 році.
20. Виходячи з вищезазначеного, суд відхиляє посилання позивача на те, що для визначення розміру разової грошової допомоги інвалідам війни дій необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а частину п'яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка, в силу рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 з 22 травня 2008 року відновила редакцію: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни III групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком».
21. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач виплативши позивачу допомогу до 5 травня як інваліду війни III групи за 2016 рік в сумі 2310,00 грн, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, оскільки згідно приписів Бюджетного кодексу країни саме на Кабінет Міністрів України визначає порядок та розмір зазначеної разової грошової допомоги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році, як інваліду війни III групи, у розмірі 2310,00 грн, оскільки вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України та у розмірі, встановленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
23. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Теропільської області від 12 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Судді: Я. О. Берназюк
М. І. Гриців