Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №826/14402/14
провадження №К/9901/5742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання нечинним та скасування припису та постанови, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів Літвінової А.В., Мазур А.С.. Кротюка О.В. від 21 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Горбань Н.І., Межевича М.В. від 05 лютого 2015 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, у якому просила визнати нечинними та скасувати:
- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 18 серпня 2014 року;
- постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 01 вересня 2014 року № 120 по справі про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 18 серпня 2014 року. Визнано нечинною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 01 вересня 2014 року № 120 по справі про адміністративне правопорушення.
3. Судові рішення мотивовано недоведеністю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві правомірності складених відносно позивача припису від 18 серпня 2014 року та постанови від 01 вересня 2014 року № 120 по справі про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 10 липня 2014 року №001-ОП/КО-2120/2 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири № 40 з розділенням на три окремі квартири за адресою: вулиця Дарвіна, 8, у Печерському районі міста Києва».
За результатом проведення перевірки відповідачем складено акт від 18 серпня 2014 року, у якому зафіксовано, що проектною документацією з реконструкції квартири, розробленою товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМ М.Дьомін", передбачено влаштування нових санвузлів, що розташовані над житловими квартирами (житловими кімнатами), чим порушено вимоги пункту 8.11 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт". Також проектом передбачено влаштування дверного прорізу у несучій капітальній стіні житлового будинку. Таким чином зазначено, що проектна організація - товариство з обмеженою відповідальністю "ТАМ М.Дьомін" передала замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті, розроблену з порушенням вимог державних будівельних норм, чим порушено вимоги пункту 4.3 ДБН А.2.2.-3.2012 "Склад та зміст проектної документації", статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 1 частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Під час перевірки замовником не надано обстеження технічного стану розрахунку міцності і деформацій несучих конструкцій, чим порушено пункт 9.3 ДБН В.3.2-2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".
На цій підставі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийнято оспорювані у цій справі:
- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 18 серпня 2014 року, яким від ОСОБА_2 вимагалось усунути у строк з 19 серпня 2014 року до 19 вересня 2014 року порушення у відповідності до норм чинного законодавства;
- постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 01 вересня 2014 року № 120 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
6. Касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України мотивована тим, що проектна документація для виконання будівельних робіт щодо реконструкції квартири була передана замовнику - ОСОБА_2 з порушенням вимог державних будівельних норм. Під час перевірки об'єкту позивачем не надано обстеження технічного стану, розрахунку міцності і деформацій несучих конструкцій, а тому протоколи та технічний звіт відносно проведення обстеження несучих сталевих балок та армування перекриття і балкону квартири, не могли бути взяті до уваги під час проведення перевірки. Вказує на проведення під час здійснення перевірки фотофіксації виявлених порушень, що свідчить про перебування посадової особи Інспекції на об'єкті, який перевірявся. Позивачем не спростовано, що санвузли у квартирі, яка реконструюється, розміщено під житловими кімнатами.
7. ОСОБА_2 своїх доводів відносно касаційної скарги не надіслала.
8. Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до частини першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
10. Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
11. Відповідно до пунктів 9, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
12. Статтею 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
13. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
14. Відповідно до абзацу 1 пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
15. Відповідно до пункту 4.3 ДБН А.2.2.-3.2012 "Склад та зміст проектної документації" проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень: - архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки; - вихідним даним; - вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів, зокрема ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2.-4, ДБН В.2.2-17, ДСТУ Б А.22-7; - основним вимогам до об'єктів щодо забезпечення механічного опору та стійкості; дотримання вимог пожежної безпеки; забезпечення безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища; забезпечення безпеки експлуатації; забезпечення захисту від шуму; економії енергії; - вимогам з охорони праці та експлуатаційної надійності.
16. Згідно з пунктами 8.5, 8.11, 9.3 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 22 липня 2009 № 295, при об'єднанні квартир по горизонталі і вертикалі допускається улаштовувати додаткові прорізи і отвори в несучих стінах, перекриттях (надпідвальних, міжповерхових, горищних) і залізобетонних діафрагмах тільки за результатами розрахунків міцності і деформацій і, як правило, з підсиленням.
Забороняється при реконструкції і капітальному ремонті розміщувати кухні і санвузли (ванні кімнати, туалети) над і під житловими кімнатами.
17. При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків або їх частин повинні бути враховані результати інженерно-геологічних вишукань і обстежень технічного стану конструкцій. При цьому, конструктивні системи повинні бути запроектовані з урахуванням вимог ДБН В.1.2-14. Для розроблення конструктивних рішень висновок про технічний стан несучих конструкцій за матеріалами обстежень є обов'язковим.
18. За змістом частини першої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
19. Відповідно до графічних матеріалів АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві приватної власності, знаходиться на першому поверсі.
20. Згідно проектної документації реконструкція вказаної квартири передбачає розділення її на три окремі квартири, у яких розташування санвузів запроектовано під санвузлами кімнат поверхом вище.
21. Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем порушено вимоги пункту 8.11 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 22 липня 2009 № 295, у відповідності до якого забороняється, зокрема, при реконструкції розміщувати санвузли (ванні кімнати, туалети) над і під житловими кімнатами.
22. З проектної документації з реконструкції квартири вбачається, що вона складена із врахуванням позитивних лабораторних випробувань контрольних зразків розчину, відібраного з цегляної кладки несучих стін, за наслідками чого складено протоколи від 16 квітня 2014 року №118 та №119, а також акт від 17 квітня 2014.
23. Також НВЦ «Київбудпроект» здійснено обстеження несучих сталевих балок та армування перекриття і балкону даної квартири, про що складено акт 16 травня 2014 року та технічний звіт.
24. Тобто, на час проведення перевірки вказані документи були оформлені, а тому спростовуються доводи відповідача про те, що замовником в порушення вимог 9.3 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 22 липня 2009 № 295 не надано обстеження технічного стану, розрахунку міцності і деформацій несучих конструкцій.
25. Не підтверджено також матеріалами справи здійснення перевірки у присутності ОСОБА_2, що є порушенням вимог пунктів 9, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
26. Щодо доводів відповідача про те, що представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві був присутнім на об'єкті будівництва, посилаючись на підтвердження проведеної фотофіксації виявлених позивачем порушень, слід зазначити, що вказані обставини не підтверджені матеріалами справи.
27. З огляду на не підтвердження факту присутності ОСОБА_2 на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, а також того, що представник відповідача перебував на вказаному об'єкті згідно направлення на проведення перевірки саме у період з 13 по 19 серпня 2014 року, була відсутня об'єктивна можливість надати позивачем на вимогу відповідача протоколи та технічний звіт відносно обстеження технічного стану, розрахунку міцності і деформацій несучих конструкцій.
28. Не заслуговують також на увагу доводи відповідача про не спростування позивачем факту розміщення санвузлів у належній позивачу квартирі під житловими кімнатами, з огляду на викладені вище обставини. Крім того, згідно з вимогами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
29. З урахуванням описаного суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про недоведеність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві правомірності припису від 18 серпня 2014 року та постанови від 01 вересня 2014 року № 120 по справі про адміністративне правопорушення.
30. Висновки судів ґрунтуються на досліджених наявних у матеріалах справи доказах, яким надано належну правову оцінку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
31. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а
постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя М. І. Гриців