Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №623/1875/17
адміністративне провадження №К/9901/16605/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у письмовому провадженні за наявними матеріалами касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року (суддя Гуренко М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (судді Любчич Л.В., Сіренко О.І., Спаскін О.А.) у справі № 623/1875/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ, третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність ГУ ПФУ щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії протиправною та зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок йому пенсії з 01 січня 2016 року на підставі отриманої довідки про розмір грошового забезпечення та виплату перерахованої пенсії починаючи з 01 січня 2016 року.
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області постановою від 06 жовтня 2017 року позов задовольнив. Суд першої інстанції вказав, що відсутність фінансування не звільняє відповідача від проведення встановлених законодавством виплат.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 листопада 2017 року це рішення залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції проаналізував положення Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988) та дійшов висновку, що позивач як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ має право на здійснення перерахунку розміру пенсії. Цей суд визнав необґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності бюджетних коштів для перерахунку пенсії позивача, а також щодо обмеження строку звернення до суду з огляду на те, що спеціальним Законом № 2262-XII встановлено, що перерахунок здійснюється з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
ГУ ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник зазначив, що він не відмовив у проведенні перерахунку пенсії, а лише повідомив позивача, що перерахунок буде проведений після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Покликається і на безпідставність посилання судами на положення Закону № 2262-XII стосовно не обмеження строку звернення до суду, оскільки, на його думку, положення статті 51 зазначеного Закону стосуються перерахунку пенсій, а не процесуальних строків звернення до суду.
Колегія суддів переглянула судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясувала повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке.
Суди у цій справі встановили, що 06 листопада 1995 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з виходом на пенсію, яка призначена за вислугу років згідно із Законом № 2262-XII.
19 липня 2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із запитом про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від 17 травня 2017 року № 100/18622 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року.
Листом від 04 серпня 2017 року ГУ ПФУ повідомило позивача, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій відповідно до постанови № 988, з урахуванням довідок про грошове забезпечення, виданих ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області, буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 669/512/17) виснував, що аналіз положень Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких закону України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, дає підстави вважати, що зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно зі статтею 51 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають наведеній правовій позиції.
Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу ГУ ПФУ слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко