Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №826/11063/17
адміністративне провадження №К/9901/47474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Горжий А.В.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Північного офісу Державної аудиторської служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року (суддя Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (судді: Аліменко В.О. (головуючий), Безименна Н.В., Карпушова О.В.) у справі № 826/11063/17 за позовом Північного офісу Державної аудиторської служби України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про стягнення заборгованості у розмірі 191 332,01 грн,
Північний офіс Державної аудиторської служби України (далі - позивач, Північний офіс Держаудитслужби) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (далі - відповідач, ТУ ДСА України в м. Києві) про стягнення заборгованості у розмірі 191 332,01 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, позовну заяву Північного офісу Державної аудиторської служби України залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції).
Рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням Північним офісом Державної аудиторської служби України строку на звернення до суду встановленого частиною четвертою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції).
Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Північний офіс Державної аудиторської служби України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд. У касаційній скарзі Північний офіс Держаудитслужби посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та оцінку поданих доказів, а також на те, що судами при прийнятті рішень не було враховано окремі положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо звернення до суду суб'єкта владних повноважень, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм процесуального права при прийнятті рішень.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. При цьому, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Приписи вказаних норм є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску зазначеного строку поважними залишити без розгляду таку позовну заяву.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Північним офісом Державної аудиторської служби України було направлено до ТУ ДСА України в м. Києві вимогу № 26-07-14-14/1325 від 06.02.2017 щодо усунення порушень законодавства, із зазначенням місячного строку для вжиття необхідних заходів, а також надання позивачу вичерпної інформації та відповідних підтверджуючих документів. За результатами розгляду зазначеної вимоги, ТУ ДСА України в м. Києві надало відповідь позивачу листом № 2-446/17 від 06.03.2017, який Північний офіс Держаудитслужби отримав 15 березня 2017 року, що ним не заперечується.
Північний офіс Державної аудиторської служби України 31 серпня 2017 року звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про стягнення заборгованості у розмірі 191 332,01 грн.
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з положеннями пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви Північного офісу Державної аудиторської служби України без розгляду відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції). Як вбачається зі змісту частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України вказані правила встановлюють строк для звернення з позовом у справах де позивач оскаржує протиправне на його думку управлінське рішення суб'єкту владних повноважень і законом йому надано право подати в порядку досудового врегулювання скаргу на таке рішення, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень приймає рішення.
У даній справі позивачем є суб'єкт владних повноважень, який не тільки не оскаржує рішення іншого суб'єкту владних повноважень, як і не подавав скаргу на таке рішення в порядку досудового врегулювання спору, а на виконання владних управлінських функцій, згідно Закону, сам звертається до суду з позовом.
Таким чином, суб'єктний склад та об'єкт правовідносин не відповідають умовам встановленим частиною четвертою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому їх застосування судом було помилковим.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви Північного офісу Державної аудиторської служби України без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Північного офісу Державної аудиторської служби України задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/11063/17 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду