Іменем України
15 червня 2018 року
Київ
справа №П/811/445/15
касаційне провадження №К/9901/40227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Інспекція) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Дурасова Ю.В., Баранник Н.П.) за заявою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про зміну порядку виконання судового рішення у справі №П/811/445/15 за поданням Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Приватного підприємства «Спецзовнішкомплект» (далі - Підприємство) про стягнення податкового боргу,
Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, правонаступником якої є Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області, звернулась до суду з поданням до Приватного підприємства «Спецзовнішкомплект» про стягнення податкового боргу у сумі 2710130,53 грн.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 18.02.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015, подання задовольнив у повному обсязі: стягнув з рахунків Підприємства в банку на користь Державного бюджету України в особі Інспекції податковий борг в сумі 2710130,53 грн.
З метою усунення обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, Інспекція 23.03.2017 звернулась до суду першої інстанції із заявою про зміну порядку виконання судового рішення, яку обґрунтувала необхідністю виключення обставин, що дозволять Підприємству ухилитися від сплати податків, а Інспекції - ускладнять виконання судового рішення, оскільки постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 не заборонено Підприємству відкрити нові та/або закрити старі рахунки, з урахуванням того, що в резолютивній частині постанови суд першої інстанції не зазначив рахунок Підприємства, відкритий ним у ПАТ «ПУМБ».
Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.06.2017 заяву Інспекції задовольнив у повному обсязі: змінив порядок виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 у справі №811/445/15 в частині стягнення з рахунків в банку Підприємства на користь Державного бюджету України податкового боргу в сумі 2710130,53 грн., виклавши пункт другий резолютивної частини зазначеної постанови в наступній редакції: « 2. Стягнути з Підприємства на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 2710130,53 грн. з рахунків у банку, що обслуговують такого платника». Зазначену ухвалу суд мотивував необхідністю уникнення обставин, що ускладнюють виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2015, оскільки зазначивши у поданні конкретного переліку рахунків Підприємства у банках, Інспекція обмежила свої можливості у стягненні податкового боргу.
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - Ощадбанк) звернулось до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017, яку обґрунтувало тим, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 06.06.2017, не врахував, що Підприємство є боржником Ощадбанку (наявні непогашені кредитні договори), вимоги якого задоволені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2016. В свою чергу Головне управління ДФС у Кіровоградській області звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із заявою про банкрутство Підприємства, яка булав повернута судом без розгляду, тоді як ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 є підставою для ініціювання Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області справи про банкрутство Підприємства, що призведе до фінансової неспроможності останнього (фіктивне банкрутство).
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.09.2017 апеляційну скаргу Ощадбанку задовольнив: скасував ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 про зміну порядку виконання судового рішення та відмовив у задоволенні заяви Інспекції про зміну порядку виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2015. Зазначену ухвалу суд мотивував тим, що зміна порядку виконання судового рішення можлива виключно за наявності обставин та у порядку передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, саме - за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а не при можливості виникнення таких обставин. Також, суд виходив з того, що Інспекцією не було надано доказів наявності обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення, зокрема, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів відкриття Підприємством нових та/або закриття старих рахунків у банківських установах.
Інспекція оскаржила ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.09.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 про зміну порядку виконання рішення суду першої інстанції не порушує прав, свобод, інтересів чи обов'язків Ощадбанку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.05.2018 касаційну скаргу Інспекції прийняв до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 15.05.2018.
Підприємство не реалізувало своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу Інспекції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2015, яка набрала законної сили, було задоволено подання Інспекції у повному обсязі та стягнуто з рахунків Підприємства у банках на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 2710130,53 грн. Спір у даній справі стосувався наявності чи відсутності податкового боргу у Підприємства та наявності у Інспекції правових підстав для його стягнення. Судовими рішеннями по суті спору було вирішено саме питання про стягнення податкового боргу податковим органом з платника податків.
Водночас, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 було відмовлено у задоволенні клопотання Ощадбанку про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Підприємства, зважаючи на те, що таке клопотання було заявлено вже після закінчення судового розгляду та постановлення остаточного рішення по суті позовних вимог.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2017 відмовив Ощадбанку у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 про відмову у задоволенні клопотання Ощадбанку про залучення його до участі у справі у якості третьої особи.
Статтею 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
З правового аналізу наведеної процесуальної норми вбачається, що особи, які не брали участі у справі наділені правом апеляційного оскарження, лише у випадках, якщо оскаржуваним судовим рішенням безпосередньо вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Передумовою для захисту права є його порушення, тобто судом першої інстанції мало бути розглянуто та вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення був Ощадбанк, або ж рішенням суду повинно було бути вирішене питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки Ощадбанку.
Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги Ощадбанку було встановлено, що звернення з апеляційною скаргою обґрунтовано апелянтом тим, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідач у справі є боржником (наявні непогашені кредитні договори) Ощадбанку, а підставами для задоволення апеляційної скарги Ощадбанку суд визначив відсутність у матеріалах справи доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення.
У той же час, судом апеляційної інстанції не було досліджено та не зазначено у судовому рішення, які саме права, свободи, інтереси чи обов'язки Ощадбанку в адміністративних правовідносинах були порушені спірною ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 про порядок зміни виконання судового рішення.
Так, правовідносини, що були предметом спору у даній справі є адміністративними правовідносинами, оскільки стосувалися дотримання Підприємством як платником податків податкової дисципліни та його конституційного обов'язку сплати податків (статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом). Особливістю адміністративних правовідносин є те, що це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, в яких сторони (суб'єкти) відносин взаємопов'язані і взаємодіють між собою шляхом здійснення суб'єктивних прав і обов'язків, встановлених і гарантованих відповідними адміністративно-правовими нормами. Головною особливістю адміністративно-правових відносин є те, що однією зі сторін завжди є носій владних повноважень, якими його наділяють адміністративно-правові норми.
Разом з цим, Ощадбанк стверджував про наявність економічного інтересу виконання Підприємством цивільно-правових обов'язків за укладеними з останнім цивільно-правовими договорами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення за апеляційною скаргою Ощадбанку, не встановив та не зазначив відповідних мотивів у судовому рішенні про те, як виконання Підприємством конституційного обов'язку сплати податків може порушувати заявлені цивільно-правові інтереси та права Ощадбанку, чи є Ощадбанк належною особою, що має право на подання апеляційної скарги у даній справі, не встановивши чим порушені права, інтереси і обов'язки останнього саме в адміністративно-правових відносинах та чи є достатньою підставою для звернення з відповідною скаргою наявність цивільно-правових відносин, про які зазначено в апеляційній скарзі.
Частиною четвертою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017) передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Пунктом 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017) встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає частковому задоволенню, а ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, ч. 2, п. 4 ч. 3, ч.4 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 про зміну порядку виконання судового рішення, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна