Іменем України
20 червня 2018 року
м. Київ
справа №732/1636/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29368/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.01.2017р. (суддя- Березовський О.Д.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017р.(судді - Бабенко К.А., Сорочко Є.О., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії під час перерахунку пенсії за вислугою років;
- зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату пенсії за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України « Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 01.04. 2009р. у розмірі 80% від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданої прокуратурою Чернігівської області від 03.02.2016р. № 18-91, без обмеження її граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 03.03.2016р. на виконання Постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.05.2016р. по справі № 732/419/16-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обмеження розміру пенсії є протиправним і таким, що порушує його право на соціальний захист.
Крім того, на думку позивача максимальний розмір, встановлений законом України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014р., не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначалася до набрання чинності цього Закону.
Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.01.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017р. позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії за вислугу років до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано відповідача донарахувати та виплатити належну позивачу пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом 01.04.2009р. у розмірі 80% від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Чернігівської області від 03.02.2016р. № 18-91, без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 03.03.2016р., за винятком виплат, які вже були сплачені позивачу на виконання постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.05.2016р. по справі № 732/419/16-а.
З ухваленими у справі судовими рішеннями не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі норм законодавства, чинних на дату звернення позивача за перерахунком пенсії, відповідач діяв правомірно.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач з 01.04.2009р. перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р.
Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.05.2016р. у справі №732/419/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016р. зобов'язано Ріпкінське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Чернігівської області здійснити з 03.03.2016р. перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 17.01.2002р. в розмірі 80% від середнього заробітку, на підставі довідки виданої прокуратурою Чернігівської області від 03.02.2016р.
Відповідачем на виконання судового рішення прийнято розпорядження № 123079 від 04.08.2016р. про перерахунок пенсії позивачу з її обмеженням десятьма мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність у сумі 10740,00 грн.
Позивач 21.11.2016р. звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії без обмеження її розміру десятьма мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (а.с.5-6).
Відповідачем листом від 29.11.2016р. № 98/11М-2 повідомлено позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з посиланням на те, що пенсія виплачується відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства (а.с.7-8).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на момент виходу позивача на пенсію граничний розмір призначеної пенсії жодним законодавчим актом не обмежувався. При цьому, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру.
При цьому суди посилались на те, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір, пенсії, в тому числі перерахованої за правилами Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів доходів громадян, установлених для осіб, які втратили працездатність. Проте, згідно пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" правова норма, якою встановлено обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ним чинності.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивачу призначено пенсію на підставі Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 1789-XII від 05.11.1991р.)
Статтею 50-1 цього закону (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремих категорій осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, статтею 86 якого передбачено аналогічні тимчасові обмеження максимального розміру пенсії.
Такі положення закону у спірний період діяли, неконституційними не визнавались і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами в тому числі пенсійними органами під час перерахунку та виплати пенсій.
Крім того, постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.05.2016р. не містить висновків та рішення щодо перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром.
За таких обставин висновки судів щодо протиправності дій відповідача при перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії та обмеження її виплати у 2016 року максимальним розміром не можна визнавати обґрунтованим, оскільки станом на час перерахунку відповідачем пенсії діяли положення Закону України "Про прокуратуру", які в свою чергу не містять застереження про застосування обмежень пенсії максимальним розміром щодо окремих категорій пенсіонерів.
Верховним Судом уже висловлювалась подібна правова позиція, щодо застосування Закону України "Про прокуратуру" у спірних правовідносинах (постанова від 22 травня 2018 року справа № 205/8204/16-а).
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області - задовольнити.
Постанову постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.01.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017р. у даній справі - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
М.І. Гриців
В.М. Кравчук