Справа № 826/26419/15 Суддя (судді) першої інстанції:
Амельохін В.В. (головуючий)
Качур І.А., Келеберда В.І.
21 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Беспалова О.О.
суддів: Губської О.А., Парінова А.Б.
за участю секретаря: Присяжної Д.В.
представника позивача Антохова Я.С., представника відповідачів Богдановської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-3) про:
- визнання незаконним та скасування рішення (лист) ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10.04.2015р. вих. №9604/10/26-58-11-02-18 «Про відмову у прийнятті податкової звітності»;
- визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.07.2015р. вих. №10494/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги;
- визнання незаконним та скасування рішення ДФС України від 28.09.2015р. №20497/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги;
- зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві включити відомості з поданої ТОВ «Нікея» податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць березень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних ДФС України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду 04.06.2018 року, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 03 квітня 2015 року позивач поштою цінним листом подав до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період - березень 2015 року з додатком 5.
Крім того, 03 квітня 2015 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку через електронне повідомлення направлено ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначену податкову декларацію з додатком 5.
Листом №9604/10/26-58-11-02-18 від 10.04.2015р. ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовила у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року ТОВ «Нікея», оскільки вона подана всупереч п. 49.4 статті 49 ПК України, а саме: непередбачено подання декларації з ПДВ у паперовому вигляді.
Не погоджуючись з рішенням відповідача - 3, позивач подав до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу.
Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 07.07.2015р. №10494/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №9604/10/26-58-11-02-18 від 10.04.2015р. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням відповідача - 2, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України.
Рішенням ДФС України від 28.09.2015р. №20497/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 9604/10/26-58-11-02-18 від 10.04.2015р. та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07.07.2015р. №10494/10/26-15-11-03-11 залишено без змін, а скарга ТОВ «Нікея» без задоволення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.
Порядок та спосіб подання податкової звітності врегульований нормами п. 49.3 - 49.7 ст. 49 ПК України.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України (в редакції чинній на станом на день подання позивачем податкової звітності в паперовому вигляді) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПК України).
З 01.01.2015р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, а саме абзац 2 п. 49.4 статті 49 викладено в наступній редакції: "Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством".
Аналогічно п. 2 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 та діяв до 01.02.2016) передбачено, що декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 8 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що платник податку на додану вартість зобов'язаний подавати звітність в електронній формі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем у даному випадку порушено визначений законодавством порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: засобами поштового зв'язку, замість електронної форми, а тому така податкова декларація не може бути визнана прийнятою.
Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що права позивача за вказаних обставин з боку відповідача порушені не були, оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатком 5 була подана засобами телекомунікаційного зв'язку та прийнята контролюючим органом, та з огляду на дані обставини, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві №10494/10/26-15-11-03-11 від 07.07.2015р. про результати розгляду первинної скарги; визнання незаконним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №20497/6/99-99-11-02-02-15 від 28.09.2015р. про результати розгляду скарги та зобов'язання відповідача - 3 включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць березень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України, задоволенню не підлягають.
Щодо твердження апелянта з приводу дослідження судом першої інстанції не всіх доводів позовних вимог, колегія суддів зауважує, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
Відтак, в оскаржуваному рішенні наведено встановлені висновки щодо спірних обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О.О. Беспалов
Суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 21.06.2018 р.)