Постанова від 19.06.2018 по справі 814/651/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/651/17

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Місце ухвалення: 19.01.2018 р., м.Миколаїв

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року по справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2017 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2016 року №0002131200, яким позивачу нараховано штраф за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 50055,54 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року позов СТОВ «Вікторія» задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області 19.02.2018 року подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з не повним з'ясуванням судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до форми податкового повідомлення-рішення (форма «Н») штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, застосовуються контролюючим органом на підставі акта перевірки та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за звітний період. За даними ЄРПН ОДПІ встановила факти несвоєчасної реєстрації товариством податкових накладених за січень, лютий, березень, травень, червень, липень та серпень 2016 року, в зв'язку з чим застосувала штраф у загальній сумі 50 055,54 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 14.09.2016 року №0002131200, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Баштанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області застосовано до СТОВ «Вікторія» штраф в сумі 50 055,54 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних (в тому числі податкових накладних, що були складені позивачем у січні, лютому, березні, травні, червні, липні, серпні 2016 року).

Факт порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних відповідач встановив за даними Єдиного реєстру податкових накладних без проведення відповідної перевірки та складання за її результатами акту.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов СТОВ «Вікторія» про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку, що відповідач, застосувавши до позивач штраф без оформлення акта перевірки (допустимого доказу про допущені платником податків порушення), не дотримався норм Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Як вказано у п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Учасниками справи не заперечується факт порушення СТОВ «Вікторія» терміну реєстрації податкових накладних, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України.

Спірним є питання наявність у Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, як суб'єкта владних повноважень, якого статтею 19 Конституції України зобов'язано діяти лише в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, права на прийняття в 2016 році податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних, без проведення перевірки та складання за її результати акту перевірки.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об'єктом камеральної перевірки за положеннями цього підпункту є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку про те, що камеральною перевіркою, навіть в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області ДФС мала право здійснювати податковий контроль за своєчасністю реєстрації податкових накладних позивачем виключно шляхом проведення камеральної перевірки. У даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження своєчасності реєстрації СТОВ «Вікторія» податкових накладних в ЄРПН, мав дотриматися вимог, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку проведення та оформлення результатів камеральної перевірки, в тому числі щодо складання акту перевірки.

Доводи відповідача про те, що затверджена Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, відповідна форма податкового повідомлення-рішення допускає застосування штрафу за відсутності акта перевірки, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, обсяг повноважень контролюючого органу не може визначатися формою податкового повідомлення-рішення та суперечити вимогам ПК України.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Попередній документ
74817876
Наступний документ
74817878
Інформація про рішення:
№ рішення: 74817877
№ справи: 814/651/17
Дата рішення: 19.06.2018
Дата публікації: 23.06.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів