ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 червня 2018 року № 826/15791/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
до Концерну «Техвоєнсервіс»,
Філії концерну «Техвоєнсервіс» Черкаський автомобільний ремонтний завод (без права юридичної особи)
про стягнення суми боргу у розмірі 19 132,40 грн
Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Концерну «Техвоєнсервіс», Філії концерну «Техвоєнсервіс» Черкаський автомобільний ремонтний завод (без права юридичної особи) (далі по тексту - відповідач, Концерн «Техвоєнсервіс»), в якому просить стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 19 132,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, що працювали за Списком №1 та Списком №2 на підприємстві відповідача.
Проте, в порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» та пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №1, Список №2), у зв'язку з чим виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2017 року, яка становить 19 132, 40 гривень (Список №1 - 5457,42 грн, Список №2 - 13 674,98 грн).
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, не погасив, відтак така заборгованість, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 21 грудня 2017 року задоволено заяву про самовідвід судді, а справу № 826/15791/17 передано для скасування автоматичного розподілу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2018 року замінено позивача Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
В судове засідання 28 березня 2018 року представник позивача не з'явився, хоча і бува належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю. Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у порядку, визначеному пунктом 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу положень частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) вбачається, що Концерн «Техвоєнсервіс» (код ЄДРПОУ 33689867, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6) зареєстрований як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 22 липня 2005 року та має відокремлений підрозділ - Філію Концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод», код ЄДРПОУ ВП 34879020, місцезнаходження ВП: 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, Придніпровський район, вулиця Енгельса, будинок 277.
Крім того, судом встановлено, що відокремлений підрозділ відповідача перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» та пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року на загальну суму 5 457,42 грн та відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за той же період на суму 13 674,98 грн, а разом 19 132,40 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком №2, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відокремленому підрозділу відповідача на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та були отримані останнім, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV).
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці за списком №2 (відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.
До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стаття 13 Закону), а саме, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Відповідно до Інструкції, плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно з пунктом 6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058 - IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Розрахунки формуються згідно з Інструкцією №21-1 від 19 грудня 2003 року. Сума обчислена на підставі додатків 8 та 8а, які були сформовані програмним способом Інформаційно-обчислювальним центром Міністерства праці і соціальної політики (ІОЦ МПС).
Отже, виплати обчислюються автоматично, з урахуванням проведених виплат. Вони містяться у додатку №6.
Як встановлено судом, на адресу відповідача направлялися копії додатків №6, що були сформовані програмним способом і на основі яких сформовано щомісячні розрахунки для зручного користування, що надсилаються на адресу підприємства кожного місяця, у зв'язку з не сплатою боргу.
Наведене свідчить, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких з доказами направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунку заборгованості за період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року заборгованість структурного підрозділу відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає 19132,40 грн.
Наявність у структурного підрозділу відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем.
Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №1 та за Списком №2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у структурного підрозділу відповідача заборгованості у розмірі 19 132,40 грн останнім суду не надано.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування структурному підрозділу відповідача сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи, що суму відповідної заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.
2. Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 33689867) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 19 132 (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 40 копійок на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23, код ЄДРПОУ 21366538) за реквізитами: розрахунковий рахунок 256053011729 в ОПЕРВ філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко