Справа № 185/7745/17
Провадження № 2-а/185/71/18
іменем України
21 червня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Гаврилова В.А.,
за участю секретаря Чичман І.В.,
розглянувши в приміщенні суду адміністративну справу № 185/7745/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Управління соціального захисту населення Павлоградської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, в якій просить визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо не виплати йому пенсії з 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року, скасувати рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради від 16 грудня 2016 року та від 29 червня 2017 року № 19, та зобов'язати відповідача виплатити несплачену пенсію.
Мотивував позов тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, отримував пенсію за віком. При виплаті пенсії утворилась заборгованість за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року. Він звернувся до відповідача з заявою про виплату заборгованості по пенсії. Листом № Ш/255 від 01 вересня 2017 року йому було повідомлено, що виплату пенсії поновлено лише з 01 червня 2017 року, а у виплаті заборгованості по пенсії йому було відмовлено.
25 квітня 2018 року за заявою представника відповідача судом було притягнуто до участі у якості належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність, позов не визнав та зазначив, що позивачу було поновлено виплату пенсії, а виплату заборгованості по пенсії не призначено.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Додатково надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, о в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки пенсію позивачу було припинено у зв'язку з її відсутністю за фактичним місцем проживання.
Суд, дослідивши докази приходить до такого.
З серпня 2016 року позивач перебуває на обліку як внутрішньо перемішена особа та отримує пенсію за віком у Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. /а.с.10/
З 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року позивачу пенсія не сплачена. Вказаний факт відповідачем визнаний./а.с.11/
29 червня 2017 року комісією по розгляду питань щодо призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення про відновлення виплати пенсії позивачу з 01 червня 2017 року./а.с.11/
На даний час заборгованість по виплаті пенсії з 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року позивачу не сплачена.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 цього Закону.
Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.
Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведено нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії. Посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» не є посиланням на норми закону, оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.
Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.
Статтею 8 КАС України суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Викладене приводить суд до висновку про те, що право на отримання позивачем пенсії було порушено. Дії відповідача є неправомірними і позов підлягає задоволенню.
Заяви відповідача про відсутність підстав для задоволення позову суд до уваги не приймає з вищевказаних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-247 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2017 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1,
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місце розташування місто Дніпро, вул. Набережна перемоги,26, ЄДРПОУ 21910427.
Третя особа Управління соціального захисту населення Павлоградської райдержадміністрації, місце розташування Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Ганни Світличної 53а, ЄДРПОУ 23360652.
Суддя: В. А. Гаврилов