21 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/2030/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.01.2016 позивачу пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем при перерахунку пенсії з 01.01.2016 протиправно обмежено розмір його пенсії до 70% грошового забезпечення, адже при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, так як примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, а тому позивач повинен звертатися до суду в порядку визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як слідує з копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі НОМЕР_1, позивачу було призначено пенсію за 30 років вислуги в розмірі 80% грошового забезпечення (а.с. 15).
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 08.05.2018 № 2872/03/І-12, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії та обмежено її максимальний розмір 70% від грошового забезпечення (а.с. 17-18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість зобов'язання відповідача виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, так як примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, а тому позивач повинен звертатися до суду в порядку визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.
Так, Деснянським районним судом м. Чернігова була розглянута справа № 750/11035/17, предметом якої було визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015 починаючи з 01.01.2016.
У розумінні процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
На відміну від попередньої справи № 750/11035/17, у даній справі предметом позову є інша матеріально-правова вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку з 01.01.2016 позивачу пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016.
Отже, суд приходить до висновку, що прийняте з певних підстав судове рішення за окремими категоріями справ при збереженні існуючих правовідносин, які спричинили звернення до суду, не є перешкодою для звернення до суду заінтересованої особи з метою вирішення спору, з урахуванням змін, які відбулися після ухвалення рішення у справі № 750/11035/17, з новим позовом в основу, якого покладені інші підстави та предмет.
Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити подальшу виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження позивачу з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 у розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення згідно статей 13, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Щодо прохання позивача встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання судового рішення, суд звертає увагу на наступне.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, здійснення судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно за ініціативою суду. Вказаною статтею не передбачено процесуальної можливості розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за ініціативою сторони по справі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, оскільки позов підлягає задоволенню частково, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо обмеження ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14026, РНОКПП НОМЕР_2) з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14026, РНОКПП НОМЕР_2) з 01.01.2016 у розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення згідно статей 13, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14026, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.
Суддя В.О. Непочатих