Справа № 234/714/18
Провадження № 2/234/1165/18
15 червня 2018 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Кравченко О.Ю., при секретарі Каліберда А.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.09.1993 року № 108/93, та договором дарування від 18.09.1996 року, зареєстрований в реєстрі за № 1-4302, є власником будинку АДРЕСА_1 У вказаному будинку зареєстрована та постійно проживає позивачка по справі, а відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, також зареєстрований в цьому будинку, але не проживає з 15.06.2000 року, особистих речей у будинку немає, з реєстраційного обліку за вказаною адресою до теперішнього часу не знявся. Місцезнаходження відповідача їй невідомо. Позивачка пенсіонерка і вимушена сплачувати за відповідача житлово-комунальні послуги, не може оформити субсидію по сплаті житлово-комунальних послуг, оскільки не має довідки про доходи відповідача. Позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинком АДРЕСА_1
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, суд приймає до уваги лише докази, надані позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, свідка, проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.09.1993 року № 108/93, та договором дарування від 18.09.1996 року, зареєстрований в реєстрі за № 1-4302, належить будинок АДРЕСА_2
Як вбачається з довідки комітету мікрорайону №5 Краматорської міської ради Донецької області №618 від 21.12.2017 року, у будинку АДРЕСА_3 зареєстрована позивачка ОСОБА_1, чоловік ОСОБА_4, сестра ОСОБА_5, та син ОСОБА_3, відповідач по справ (а.с.10).
Згідно акту про не проживання Комітету мікрорайону № 5 Краматорської міської ради № 1121 від 21.12.2017 року відповідач ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою з 15.06.2000 року (а.с.5-6).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона сусідка позивача ОСОБА_1, а також знає її сина, відповідача по справі ОСОБА_3, який не мешкає разом з позивачем у будинку АДРЕСА_4, приблизно з червня 2000 року.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом права власності може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира, як то передбачено ст.ст. 379, 382 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно ст. ст. 150, 155 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено право користування жилим будинком (квартирою).
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
При таких обставинах, відповідача слід визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_6
Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для зняття цієї особи з реєстрації.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 4, 10, 19, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_6
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд.
Суддя Краматорського
міського суду О.Ю. Кравченко