Справа № 361/2679/17 Суддя (судді) першої інстанції: Сердинський Володимир Степанович
20 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року, -
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача у частині не притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення; визнати протиправним висновок відповідача по його заяві від 24 березня 2017 року; зобов'язати останнього скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП.
В обгрунтування вимог посилається на те, що бездіяльність відповідача є протиправною, та з урахуванням наявних доказів відповідач зобов'язаний скласти відносно третьої особи протокол про адміністративне правопорушення.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року позов задоволено.
Судове рішення умотивовано тим, що з відеозапису реєстратора автомобіля позивача вбачається, що з технічної точки зору дії водія ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці не відповідали Правилам дорожнього руху і така невідповідність безпосередньо пов'язана із виникненням небезпечної дорожньої ситуації. Отже, в діях третьої особи ОСОБА_4 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та відносно нього повинен бути складений відповідний протокол.
Не погоджуючись із судовим рішенням, третя особа ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що місцевим судом не взято до уваги, що судовим рішенням в іншій справі позивача визнано винним у скоєнні ДТП, а відтак відповідно ч. 1 ст. 72 КАС ці обставини не підлягають доказуванню. Також, скаржник зазначає про те, що відеозапис не фіксує скоєння порушення саме ним, до того ж містить іншу дату, а не ту коли сталася подія. Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що експертне дослідження, на яке посилається позивач, є суперечливим та необґрунтованим.
Колегією суддів установлено, що 08 січня 2017 року на 27 км. а/д Кіпті-Глухів- Бачівськ сталася ДТП: зіткнення автомобілів «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача, та «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням третьої особи.
Співробітниками Носівського ВП ГУНП в Чернігівській області щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відносно іншого учасника ДТП ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення працівниками ДАІ не складався.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 не складався та суд рішенням від 09 лютого 2017 року вирішив лише питання наявності чи відсутності порушення ПДР в діях позивача. При цьому, місцевий суд дійшов до висновку, що оскільки адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, тому в діях третьої особи ОСОБА_4 вбачаються ознаки даного адміністративного правопорушення та відносно нього повинен був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів уважає такий висновок необґрунтованим та таким, що зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з огляду на наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Уряду від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як зазначалося вище, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у справі №754/923/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема: порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого автомобіль під його керуванням зіткнувся з автомобілем під керуванням третьої особи ОСОБА_4 Аналізуючи схему дорожньо - транспортної пригоди, пояснення учасників ДТП, інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що саме в діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення Правил дорожнього руху,
Відповідно до частин четвертої, п'ятої, шостої статті 78 КАС (в чинній редакції, яка повністю кореспондується зі статтею 72 КАС України в редакції, чинній на час звернення позивача із даним позовом) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, обставини, встановленні вищенаведеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, колегією суддів не перевіряються.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності апеляційним судом надавалася оцінка доводам позивача про те, що вказана ДТП та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням ПДР водієм ОСОБА_4
Також, апеляційний суд дійшов до висновку, що перевіркою матеріалів адміністративної справи не встановлено порушень при оформленні матеріалів ДТП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, установлено відсутність порушень працівниками поліції при оформленні матеріалів ДТП. Відтак, такі обставини не підлягають доказуванню та мають обов'язково бути ураховані судом при розгляді даної справи.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №335/3436/16-а.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на висновок експертного автотехнічного дослідження від 10.03.2017 року, позаяк, такий вже був предметом розгляду та оцінки судом у справі про адміністративне правопорушення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 26 лютого 2009 року №77 затверджена Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 4.1. Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначене свідчить про те, що обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення виконано працівником національної поліції, і як встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення - відносно належної особи.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач при оформленні результатів ДТП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом і підстави для визнання таких дій незаконними відсутні.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, прийнятому з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 272, 286, 310, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко
суддя О.М. Кузьмишина
суддяО.Є. Пилипенко
(Повний текст постанови складений 20 червня 2018 року.)