Справа № 826/14271/17 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
19 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
при секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0005851405 від 14 серпня 2017 року.
Присуджено витрати по сплаті судового збору в сумі 3412,15 грн. відшкодувати на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що до не оприбуткування прирівнюється і неповне, і несвоєчасне оприбуткування, тому відображення позивачем фактичного надходження готівки із запізненням на 27 хвилин за своєю суттю є несвоєчасним оприбуткуванням, а отже не оприбуткуванням готівки взагалі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки, тому в даному випадку у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення норми п. 2.6 гл. 2 Положення № 637.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області проведено фактичну перевірку АЗС №09/033, що розташована за адресою: Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 1, яка належить ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт перевірки від 01 серпня 2017 року №0087/28/10/РРО/00135390.
Відповідно до змісту акту перевірки встановлено факт не оприбуткування (несвоєчасне - у день одержання готівкових коштів) готівки в касі (не здійснено своєчасний облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскального звітного чека РРО за 21 квітня 2017 року №805 на загальну суму 45 588,45 грн.
З огляду на встановлені в акті перевірки порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року №637, Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2017 року №0005851405, відповідно до якого до ПАТ «Укрнафта» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 227942,25 грн.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення 637) оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних PK). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Слід звернути увагу, що зазначена норма чітко визначає, що поняття «своєчасно» означає виключно у день одержання готівки.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 1.2 Положення № 637, книга обліку розрахункових операцій (далі КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до п.п. 5, 6 і 8 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 28 серпня 2013 року № 417, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.
Таким чином, облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО передбачає як вклеювання фіскальних звітних чеків РРО у розділ 1 книги ОРО, так і виконання записів у розділі 2 книги ОРО.
Відповідно до ст. 2, п. 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО, оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому поняття «сукупність» означає, що обидві умови повинні виконуватись, і невиконання хоча б однієї, є порушенням норми загалом.
Відповідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.
Відповідно до пункту 7 Вимог, усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, виходячи з того, що доба триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, а при роботі з РРО Z-звіт необхідно роздруковувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
З аналізу вказаних норм випливає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, для чого щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, мають друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО з одночасним внесенням відповідних записів про рух готівки.
Згідно п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем порядку оприбуткування готівкових коштів (а саме їх несвоєчасне оприбуткування) саме у зв'язку зі здійснення обліку зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітних чеків РРО (Z-звітів), який роздруковано із запізненням.
Судом першої інстанції було встановлено, що АЗС №09/033 ПАТ «Укрнафта» працює у цілодобовому режимі. При цьому, відповідно до внутрішнього розпорядження ПАТ «Укрнафта», після накопичення у касі РРО готівки в сумі 4000 грн., оператор зобов'язаний здійснити вилучення грошових коштів із РРО до внутрішнього сейфу АЗС, які в подальшому із внутрішнього сейфу забираються інкасатором до банку.
З матеріалів справи вбачається, що на початок 20 квітня 2017 року залишок в касі складав 28500 грн, оператором АЗС ПАТ «Укрнафта» дванадцять разів проведено операцію «Службова видача» на загальну суму 45500 грн., відповідно до чеків «службова видача» прибуткових касових ордерів від 20 квітня 2017 року №1291-1302.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 20 квітня 2017 року №110, копії супровідної відомості до сумки з готівкою №665/2 20 квітня 2017 року проведена інкасація грошових кошів у розмірі 48500,00 грн.
Згідно з витягу з Книги обліку розрахункових операцій зроблено запис за 20 квітня 2017 року: службове внесення- 430,51, службова видача - 45500,00 грн., на підставі Z-звіту від 21 квітня 2017 року.
Поряд з цим, позивачем не заперечується факт роздрукування вказаного звіту із запізненням, а саме: 21 квітня 2017 року о 00:27.
Таким чином, з наведеної вище норми вбачається, що до не оприбуткування прирівнюється і неповне, і несвоєчасне оприбуткування. Тому відображення позивачем фактичного надходження готівки за 20 квітня 2017 року у фіскальному звітному чеку, роздрукованому 21 квітня 2017 року за своєю суттю є несвоєчасним оприбуткуванням, а отже не оприбуткуванням готівки загалом.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що вимоги щодо оприбуткування готівки та відповідальність за не оприбуткування, встановленні Положенням №637 та Указом №436/95, жодних відсоткових чи інших співвідношень зазначеними нормами не встановлено. Таким чином, відповідач діяв виключно у межах та на підставі чинного законодавства, як це передбачено статтею 19 Конституції України.
Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії була неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 11 грудня 2012 року по справі №21-400а12, від 26 лютого 2013 року по справах №21-7а13, №21-35а13, від 12 листопада 2013 року по справі № 21-370а13, від 01 квітня 2014 року по справі № 21-54а14.
Таким чином, відповідно до п. 2.6. Положення №637, абз. 3 статті 1 Указу №436/95, позивач несвоєчасно оприбуткував готівку, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно та обґрунтовано застосовано штрафну санкцію у сумі 227 942, 25 грн., відповідно, правомірним є оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2017 року №0005851405.
Відтак, суд першої інстанції безпідставно не врахував наявні у справі докази, які засвідчують факт не оприбуткування готівки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Судді: Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.