25 вересня 2008 року
Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів: Леенець Б.Б., Плавич Н.Д.
При секретарі: Корінцева С.В..
За участю позивача-ОСОБА_2, представника позивача-ОСОБА_6
Відповідача ОСОБА_1
Представника відповідача-ОСОБА_7
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
- про визнання договору дарування недійсним
В квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом в якому зазначала, що під впливом помилки, щодо істотних умов договору, підписала договір дарування будинку, АДРЕСА_1, котрий належить їй на праві власності ОСОБА_1 Позивачка зазначає, що відповідач являвсь наймачем її житла , та в серпні 2007 року вони домовились про довічне її утримання, оскільки крім пенсії інших доходів у неї нема. Відповідач обіцяв її повністю утримувати, а її будинок вона передасть йому у власність. Позивачка стверджує, що наміру безоплатно дарувати позивачеві будинок вона не мала, договір підписала не прочитавши так як не володіє українською мовою.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси позов задоволено. Суд визнав недійсним договір дарування BET №632604 від 21.08.2007 року від 28.02.2008 року укладений між сторонами.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права. При цьому вказується на волевиявлення самої позивачки подарувати йому будинок.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Справа №22ц-4229-08 Головуючий 1-ї інстанції Гандзій Д.М.
Категорія-21 Доповідач - Галушко Л.А.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи вимоги позову, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 при укладанні договору дарування свого будинку ОСОБА_1 28.02.2008 року помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, так як бажала укласти з останнім договір довічного утримання. З підстав ст.229 ЦК України визнав договір дарування недійсним.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що у власності позивачки знаходивсь АДРЕСА_1, котрий вона подарувала відповідачеві, відповідно до договору дарування від 28.02.2008 року (а.с.9).
Як вбачається з відмовних матеріалів №781 від 29.02.2008 року, як відповідач ОСОБА_1 так и його дружина ОСОБА_3 при дачі пояснень вказували, що договір був укладений за умови догляду за ОСОБА_2(а.с.7-9.
Згідно постанови про відмову у відкритті кримінальної справи від 29.02.2008 року вбачається, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 склала договір зі своїм квартирантом про те, що вони будуть проживати з нею та доглядати за нею до смерті, за що вона перепише будинок на них.(а.с.15 відм.матеріа.)
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що позивачкою був переданий будинок у власність ОСОБА_1, за умови довічного догляду за нею.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що договір дарування ОСОБА_2 вчинила в наслідок помилки, оскільки помилилась в наслідках, які мають істотне значення, оскільки волевиявлення було направлено на укладання договору довічного її утримання., а тому такий правочин суд обгрунтовано визнав недійсним.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не виконував взятих на себе зобов'язань щодо довічного утримання, оскільки не надав доказів, котрі б підтверджували їх виконання.
Посилання апелянта на пояснення приватного нотаріуса Вініцкого Б.В., щодо роз'яснення укладення договору дарування, не може бути взято судовою колегією до уваги, виходячи з віку та освіти самої ОСОБА_2Більше того, сам відповідач в поясненнях не заперечував того факту, що ОСОБА_2 залишилась проживати в будинку та знаходилась деякий час на їх утриманні.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.