Справа № 819/186/18
14 червня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Легкий В.П.
представника третьої особи Запольський В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору і виступає на стороні позивача Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) в якій просила суд визнати бездіяльність Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області щодо непризначення ОСОБА_5 пенсії за віком на пільгових умовах передбачених п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправною та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_5 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ за результатами атестації робочих місць.
Свої вимоги ОСОБА_5 мотивувала тим, що протягом своєї трудової діяльності, а саме з 16 листопада 2001 року по 16 лютого 2003 року працювала на посаді молодшої медичної сестри фтизіо-хірургічного відділення, а з 17 лютого 2003 року по 25 січня 2017 року - на посаді молодшої медичної сестри диспансерного відділення в Тернопільському обласному комунальному протитуберкульозному диспансері (з 01.04.2013 - КУТОР "Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер"). 25.01.2017 року позивач звернулась до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Протоколом №5 від 02.03.2017 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, так як при загальному стажу роботи 34 роки 7 місяців 21 день, пільговий стаж позивача становить 8 років 24 дні, якого недостатньо для призначення вказаної пенсії. Такого висновку дійшла комісія оскільки, згідно із первинними документами немає можливості встановити якою саме молодшою медичною сестрою (палатною, прибиральницею, буфетницею, банщицею, тощо) працювала заявниця.
ОСОБА_5 вважає рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про відмову в призначенні її пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, відтак просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 23 березня 2018 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16 квітня 2018 року.
Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року у судовому засіданні залучено до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КУТОР "Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер" та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11 травня 2018 року.
Ухвалами суду від 11.05.2018, 18.05.2018, 24.05.2018 та 29.05.2018 постановленими в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 06 червня 2018 року.
Ухвалою суду від 06 червня 2018 року постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України - закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 11 червня 2018 року.
Ухвалою суду від 11 червня 2018 року постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, розгляд справи відкладено до 14 червня 2018 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні підтримав заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги та просив їх задовольнити. Свої доводи виклав в письмових поясненнях до позову №239 від 18.05.2018.
Представник відповідача Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заперечив проти задоволення позову, вказав, що рішення ПФУ Тернопільської області про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії є правомірним, а тому просив суд відмовити ОСОБА_5 в задоволенні її вимог у повному обсязі в зв'язку з необґрунтованістю. Свою правову позицію управління виклало у відзиві на позовну заяву №3780/10 від 14.03.2018.
Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до записів трудової книжки БТ-ІІ №1983439 встановлено, що ОСОБА_5 з 16.11.2001 була прийнята в Тернопільський обласний комунальний протитуберкульозний диспансер на посаду молодшої медичної сестри фтизіо-хірургічного відділення, з 17.02.2003 року переведена на посаду молодшої медичної сестри диспансерного відділення (01.03.2010 року назву відділення змінено на диспансерно-поліклінічне). 01.04.2013 року змінено назву закладу на КУТОР "Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер". 25.01.2017 року позивач звільнена із займаної посади.
Враховуючи вказаний стаж роботи, що підтверджується записами трудової книжки, ОСОБА_5 25.01.2017 року звернулась до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Протоколом №5 від 02.03.2017 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2. Комісією зазначено, що первинними документами немає можливості встановити, якою саме молодшою медичною сестрою (палатною, прибиральницею, буфетницею, банщицею та інші) працювала заявниця. Підтверджено пільгового стажу за Списком №2 - 8 років 24 дні (а.с.10-13).
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень ОСОБА_5 звернулась до суду з даною позовною заявою.
Згідно п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до п. 4.2 цього Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно п. 4.3 Порядку у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (п.4.5 Порядку).
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою КМ України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 2 постанови КМ України від 01 серпня 1992 року №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до п. 1 Порядку №442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно п. 4 Порядку № 442 та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій №41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Встановлені обставини, положення норм "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках №1 та №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Як слідує з довідок Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації №3 та №4 від 25 січня 2017 року ОСОБА_5 працювала у Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері на посаді молодшої медичної сестри (санітарки перев'язочної) фтизіо-хірургічного відділення з 16.11.2001 року, а з 17.02.2003 року переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки прибиральниці) у диспансерно-поліклінічне відділення, де пропрацювала по 25.01.2017 рік. Протягом повного робочого дня безпосередньо була зайнята по обслуговуванню та догляду за туберкульозними хворими. На зазначеній посаді фактично виконувана робота відповідає положенням посадової інструкції. За професією, посадою молодша медична сестра (санітарка перев'язочна) фтизіо-хірургічного відділення та молодша медична сестра (санітарка прибиральниця) диспансерно-поліклінічного відділення передбачена Списком №2 (а.с.21,22).
Відповідно до Постанов КМУ №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003 та №461 від 24.06.2016 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посади на яких працювала позивач, а саме молодша медична сестра (санітарка перев'язочна) фтизіо-хірургічного відділення та молодша медична сестра (санітарка прибиральниця) диспансерного (диспансерно-поліклінічного) відділення передбачають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У відповідності до наказів Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру №30 від 28.07.1997 року та №52 від 27.12.2002 року "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги та компенсації за результатами атестації робочих місць за умовами праці" посада молодшої медичної сестри (санітарки перев'язочної) підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 (а.с.35-37,42,45,46).
Згідно із наказами Тернопільського обласного комунального протитуберкульозного диспансеру №46 від 28.12.2007 року та №56 від 20.12.2012 року "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці" посада молодшої медичної сестри (санітарки прибиральниці) підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 (а.с.38-41,51,52,57,58).
Як слідує з викладеного, Тернопільським обласним комунальним протитуберкульозним диспансером проводилась атестація робочих місць за умовами праці у відповідності до Порядку №442 та Методичних рекомендацій №41.
Крім того, в судовому засіданні допитаний в якості свідка Запольський В.Г. повідомив, що атестація робочих місць за умовами праці проведена у відповідності до Порядку №442 та Методичних рекомендацій №41, а позивачка працювала на посадах молодшої медичної сестри повний робочий день. Показання даного свідка суд приймає до уваги при вирішенні спору по
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивачем підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому Рішення комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій від 02.03.2017 року, оформлене протоколом №5 суд вважає протиправним.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Позов ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору і виступає на стороні позивача Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій від 02.03.2017 року, оформлене протоколом №5 про відмову ОСОБА_5 в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
3.Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) перевести ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ід.НОМЕР_1) на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ід.НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.