Справа №127/14952/18
Провадження №1-кс/127/7635/18
18 червня 2018 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Піщанка, Піщанського району, Вінницької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше засудженого, а саме 20.10.2017 Крижопільським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованому та проживаючому по АДРЕСА_1 , -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_6 , 18.06.2018 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що в обідній час 12.06.2018 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав алкогольні напої спільно з неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_8 з іншої виник малозначний конфлікт, який переріс у бійку. Під час даної бійки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , безпричинно стали наносити множинні удари руками та ногами в область голови і тулуба ОСОБА_8 , спричинивши тілесні ушкодження, від яких останній втратив свідомість та не зміг самостійно пересуватися. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вийшли з будинку та продовжили розпивати алкогольні напої за його межами. Близько 23 години 12.06.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повернувшись до будинку за вказаною адресою та виявивши, що потерпілий ОСОБА_8 подає ознаки життя, однак перебуває у безпорадному стані, вирішили вчинити його умисне вбивство, з метою запобігання свого викриття. Реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшли до ОСОБА_8 , який лежав на підлозі в житловій кімнаті та одночасно стали наносити потерпілому множинні удари руками, ногами та дерев'яним перилом в область голови, тулуба та кінцівок, спричинивши тілесні ушкодження від яких останній помер на місці.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Піщанка, Піщанського району, Вінницької області, українець, громадянин України, раніше засуджений 20.10.2017 Крижопільським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 15.06.2018 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 16.06.2018 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 15.06.2018, а саме домогосподарства АДРЕСА_1 , де було виявлено труп ОСОБА_8 із явними ознаками насильницької смерті; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які під час допиту повідомили про відомі їм обставини вчинення кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 будучи раніше засудженим, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив особливо тяжке умисне кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, на даний час проводяться слідчі (розшукові) заходи на виявлення та фіксацію доказів, що можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та судового розгляду, що також дає підстави вважати, що перебуваючи на волі він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також, ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Стан здоров'я та вік підозрюваного ОСОБА_4 , дозволяють утримувати його під вартою.
Враховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжке умисне кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а злочин поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, є усі об'єктивні підстави для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні. Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не забезпечать його належної поведінки та запобігання вищезазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклались на розсуд суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020000000247, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 15.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
16.06.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - обґрунтована.
Так, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину за які законом передбачено покарання позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України є особою до якої можна застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду даного клопотання судом було з'ясовано, що ОСОБА_4 не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, не одружений, не навчається, дітей на утримані не має, будучи раніше засудженим, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчинені особливо тяжкого умисного кримінального правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 15 або довічне позбавлення волі.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально-стримуючих факторів, наявність судимості, а також те, що зазначений злочин направлений проти життя та здоров'я особи, тобто є одним із найбільш тяжких злочинів проти особи, суспільна небезпека якого полягає в тому, що при його вчиненні відбувається посягання на життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю і найважливішим особистим благом, а тому суд вважає, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню впливаючи на свідків чи потерпілого. Дані обставини унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини, а тому підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави суд не визначає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 19 години 30 хвилин 13 серпня 2018 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 13 серпня 2018 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя