20 червня 2018 р. № 489/4403/17
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018
про:визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправною відмову від 06.07.2017 року у поновленні виплати пенсії по інвалідності, призначеної довічно 06.08.2008 року, зобов'язання поновити виплату пенсії, призначеної довічно 06.08.2008 року, з 01.08.2017 року.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протиправно не поновлює виплату пенсії.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не дотримано вимоги порядку звернення за поновленням пенсії, передбаченого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
З 31.07.2008 позивач, ОСОБА_1, отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви від 02.10.2015, закордонного паспорту з відміткою «постійне проживання Росія 4801» та талону зняття з реєстрації місця проживання в Україні з 29.09.2015 року ОСОБА_1 проведено виплату пенсії за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон за період з 01.10.2015 по 31.03.2016.
Відповідачем припинено виплату пенсії позивачу.
22.06.2017 року представник позивача звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1
Листом від 06.07.2017 № 175-Л-01 відповідач відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії, в якому зазначив, що виплата пенсії буде поновлена в тому розмірі, в якому була припинена після виконання вимог, зазначених у ст. 47 Закону України № 1058, п. 1.5, 2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Статтею 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
Таким чином, пенсії, призначені до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цим Законом не передбачена така підстава для припинення пенсії, як перебування пенсіонера за кордоном, оскільки п.2 ч.1 ст.49, який містив такі підстави для припинення пенсії Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 визнано неконституційним.
Відтак, у відповідача немає правових підстав не поновлювати пенсію позивачу.
Частиною 2 ст.49 Закону №1058 встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Посилання відповідача на ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення стосовно того, що у позивача є право отримувати пенсію в Росії судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до закордонного паспорту ЕS245891 (а.с. 23), позивач є громадянином України, якій відповідно до ст. 46 Конституції України гарантується право на пенсію.
Позивач реалізувала своє право шляхом звернення до Пенсійного фонду в Україні, а не в Росії.
Посилання відповідача у листі від 06.07.2017 № 175-Л-01 на недотримання вимог п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 щодо подачі заяви пенсіонером особисто або його законним представником до органу, як на підставу для відмови в поновленні виплати пенсії, судом до уваги не приймається, оскільки невиконання позивачем цієї умови не може нівелювати конституційне право позивача на пенсію.
Крім того, як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідно до п. 1.7 Порядку від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами, суд вважає за необхідне для захисту інтересів позивача поновити виплату пенсії з 22.06.2017 - дня подачі заяви про поновлення, а не 01.08.2017, як просить позивач у позовній заяві.
Тому виплату пенсії слід поновити з 22.06.2017 - дня подачі заяви про поновлення.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду, що існують правові підстави не поновлювати позивачу виплату пенсії, тому позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) від 06.07.2017 року у поновленні ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплати пенсії.
3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплату пенсії з 22.06.2017 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640,00 (шістсот сорок гривень), сплачений квитанцією № 0.0.818219242.1 від 31.07.2017 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко