справа №813/879/18
18 червня 2018 року
зал судових засідань №9
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,
за участю:
представника позивача Мельника М.А.,
представника відповідача Шийовича С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроном Центр» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроном Центр» (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Стороженка, 12) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області(місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0021251211 від 23.01.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту камеральної перевірки №000220/13-01-12-11/38738473 від 23.01.2018, в ході якої досліджувалися терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача за період з 01.11.2016 по 31.07.2017. Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним із тих підстав, що податковим органом порушена процедура проведення камеральної перевірки позивача, оскільки своєчасність сплати сум узгоджених податкових зобов'язань перевірялась податковим органом, в тому числі і за період 2016 року. У 2016 році за діючими на той час нормами Податкового кодексу України камеральна перевірка не передбачала встановлення своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов'язань. Такі зміни, внесені в Податковий кодекс України, набули чинності лише з 01.01.2017, а тому вважає, що перевірка проведена незаконно. Відтак, як уважає позивач, оскільки камеральна перевірка проведена з порушенням вимог ст.ст. 75, 76 ПК України, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що у відповідності з нормами Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених Кодексом, а фактичні перевірки - Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Вважає, що змінами в Податковий кодекс України законодавець лише конкретизував, що саме має перевіряти податковий орган під час камеральної перевірки, оскільки і до 01 січня 2017 року контролюючим органом в межах камеральних перевірок також перевірялись своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків), своєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань, та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак твердження позивача щодо порушення податковим органом процедури проведення камеральної перевірки є безпідставними. Тому, оскаржене рішення є правомірним та таким, що прийняте в межах повноважень, наданих чинним законодавством, так як, доводи позивача про протиправність рішення не відповідають дійсності. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Оскільки відповідачем не надано жодних доказів чи пояснень щодо незаконності винесення податкового повідомлення-рішення та не надано пояснень щодо порушення порядку винесення податкового повідомлення-рішення, яке є предметом вказаного спору. На думку представника позивача, у відзиві на позовну заяву міститься лише посилання на загальні норми податкового законодавства, які жодним чином не підтверджують правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, а також не спростовують його протиправність.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що ТзОВ «Агроном Центр» зареєстроване як юридична особа 29.05.2013 державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради, взято на облік в органах ДПС 30.05.2013, код ЄДРПОУ - 38738473.
23.01.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування та контролю за відшкодування ПДВ та камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ платників території обслуговування Залізничної ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Цундером В.Д. в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТзОВ «Агроном Центр» (код ЄДРПОУ - 38738473) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.11.2016 по 31.07.2017.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №000220/13-01-12-11/38738473 від 23.01.2018.
Під час перевірки встановлено, що позивачем у листопаді 2016року, грудні 2016року, липні 2017року порушено термін реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України.
ГУ ДФС у Львівській області на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0021251211 від 23.01.2018, яким до позивача застосовані штрафні санкції згідно з ст. 120-1 ПК України та зобов'язано сплатити штраф у сумі 64110,41грн.
Позивач не погодився з таким податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 1.1 ст.1 Податкового кодексу визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до п. 14.1.60 Податкового Кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, з 01.08.2016) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII від 21.12.2016 п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України» доповнено абз.2, згідно з яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, абз.2 п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового Кодексу України не ввів нові повноваження контролюючого органу, а лише конкретизував, що також може бути предметом камеральної перевірки.
Тобто, зміст вказаної норми дозволяв контролюючому органу проводити камеральну перевірку, виходячи з інформації, що міститься, зокрема, в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, що не виключає можливості перевірки своєчасності реєстрації акцизних накладних.
Пунктом 76.3 ст.76 ПК України (в редакції з 01.01.2017) визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 23.01.2018 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТзОВ «Агроном Центр» (код ЄДРПОУ - 38738473) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.11.2016 по 31.07.2017.
Під час перевірки встановлено, що позивачем у листопаді 2016року, грудні 2016року, липні 2017року порушено термін реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, а саме:
-№46 на суму податку на додану вартість 9721,67 грн., дата складання - 09.11.2016, дата реєстрації в ЄРПН - 20.12.2016, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 26;
-№83 на суму податку на додану вартість 9403,34грн., дата складання - 16.11.2016, дата реєстрації в ЄРПН - 20.12.2016, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 19;
-№93 на суму податку на додану вартість 8109,16грн., дата складання - 18.11.2016, дата реєстрації в ЄРПН - 20.12.2016, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН -93;
-№178 на суму податку на додану вартість 10993,32 грн., дата складання - 23.11.2016, дата реєстрації в ЄРПН - 20.12.2016, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 12;
-№179 на суму податку на додану вартість 4885,00грн., дата складання - 29.11.2016, дата реєстрації в ЄРПН - 20.12.2016, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 6;
-№124 на суму податку на додану вартість 8333,33грн., дата складання - 01.12.2016, дата реєстрації в ЄРПН - 20.12.2016, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 4;
-№16 на суму податку на додану вартість 14940,00грн., дата складання - 07.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 14.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 14;
-№19 на суму податку на додану вартість 14333,33грн., дата складання - 08.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 14.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 14;
-№38 на суму податку на додану вартість 51717,50грн., дата складання - 11.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№52 на суму податку на додану вартість 8,33грн., дата складання - 15.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 14.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№8 на суму податку на додану вартість 1,50грн., дата складання - 03.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 14.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№46 на суму податку на додану вартість 2933,33грн., дата складання - 13.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№43 на суму податку на додану вартість 2307,65грн., дата складання - 12.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№37 на суму податку на додану вартість 925,00грн., дата складання - 10.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№21 на суму податку на додану вартість 3266,67грн., дата складання - 09.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№18 на суму податку на додану вартість 19343,33грн., дата складання - 07.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№12 на суму податку на додану вартість 933,33грн., дата складання - 04.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№41 на суму податку на додану вартість 8,33грн., дата складання - 11.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№28 на суму податку на додану вартість 54978,00грн., дата складання - 10.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№32 на суму податку на додану вартість 75000,00грн., дата складання - 04.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 15.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 15;
-№103 на суму податку на додану вартість 160814,00грн., дата складання - 04.07.2017, дата реєстрації в ЄРПН - 30.08.2017, кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН - 30.
Так, відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Таким чином, контролюючим органом вірно встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст. 201, та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів та від 16 до 30 календарних днів календарних днів на суму ПДВ 160814,00грн. застосовано штраф в розмірі 10% та 20% на загальну суму 64110,41грн.
Позивачем також не заперечується факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, як це зафіксовано в акті перевірки.
Отже, ТзОВ «Агроном Центр» не було вчинено всіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому у податкового органу були правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.
Щодо посилання представника позивача, як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, на те, що з 01.01.2017 податковий орган має право проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних які виписані у 2017 р., суд не приймає до уваги та зазначає наступне.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VIII п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України доповнено абз. 2 такого змісту:
«Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.
Отже, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу з 01.01.2017.
Так, відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до п.102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 23.01.2018 №0021251211 та відсутність підстав для його скасування.
Щодо покликання позивача на передчасність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то суд з урахуванням обставин у цій справі, зазначає таке.
Як зазначив позивач у позовній заяві, акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення було отримано одним поштовим відправленням, відтак. Було порушено право позивача подати заперечення на акт перевірки. Водночас, суд зазначає, що доказів в обґрунтування зазначеного позивачем, подано не було.
Крім того, у світлі визнання позивачем факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, як це зафіксовано в акті перевірки, припущення порушення відповідачем процедури надіслання акта перевірки/податкового повідомлення-рішення, має формальний характер.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги вказану підставу позову як підставу його задоволення.
Отже, приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до визначеної ПК України компетенції, в межах та на підставі приписів законодавства.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також береться до уваги, що, відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.06.2018.
Суддя Лунь З.І.