Справа № 819/436/18
15 червня 2018 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" про зобов'язання вчинити дії, -
12 березня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи за період з 08.05.1979 по 13.05.1986 (колгосп "За комунізм"), з 13.05.1986 по 08.01.1988 (колгосп імені Ватутіна), з 21.01.1988 по 26.04.2006 (колгосп "Поділля") на посаді "тракторист - машиніст", зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 07.12.2017 відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 18.04.2018.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля".
Тернопільським окружним адміністративним судом у судових засіданнях у даній справі, які проводилися 18.04.2018, 03.05.2018, 24.05.2018, 04.06.2018 оголошувалася перерва для ознайомлення позивачем із відзивом на позов, у зв'язку із залученням до участі у справі третю особу, для надання сторонами у справі додаткових доказів та для виклику свідків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, останній за періоди з 08.05.1979 по 13.05.1986, з 13.05.1986 по 08.01.1988 та з 21.01.1988 по 26.04.2006 працював трактористом - машиністом на різних сільськогосподарських підприємствах. 07.12.2017 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Однак, за результати розгляду заяви, комісія з розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій відмовила позивачу щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки ОСОБА_1 працював більше 20 років трактористом - машиністом, а тому відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV останній має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву від 15.06.2018 в якій просить розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву від 15.06.2018 в якій просить розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження, просить у задоволенні позову відмовити. Водночас у відзиві на позовну заяву від 03.04.2018 № 4819/10 відповідач просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач не надав відповідних довідок, які б підтверджували його трудовий стаж роботи на посаді тракториста - машиніста, а саме за період роботи з 08.05.1979 по 13.05.1986 (Колгосп "За комунізм"), з 13.05.1986 по 08.01.1988 ("Колгосп імені Ватутіна"), з 21.01.1988 по 26.04.2006 (Колгосп "Поділля"), а тому зазначені періоди роботи не зараховано до пільгового стажу, як наслідок Пенсійний фонд України правомірно відмовив позивачу в призначені зазначеної пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомила.
Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він з 1982 р. по 2006 р. працював разом з позивачем в одному колгоспі "Поділля". Зазначив, що ОСОБА_1 на зазначеному колгоспі працював трактористом - машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду та кожний день працював з 7 год. до 20 год. Водночас, свідок звернув увагу суду на те, що не було жодного дня такого щоб позивач не вийшов на роботу, оскільки останній був відповідальним працівником. Додатково зазначив, що позивач навіть працював у вихідні та святкові дні, крім того в зимовий період допомагав ремонтувати сільськогосподарську техніку.
Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працював разом з позивачем в одному колгоспі "Поділля" до 2006 р. Позивач був прийнятий на роботу трактористом - машиністом у зазначеному колгоспі десь у 1980 р., а свідок вже на той час також працював трактористом - машиністом. Зазначив, що позивач, як і він безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду та виконували всытрудодні. Також звернув увагу суду на те, що коли свідок займав у зазначеному колгоспі посаду "бригадир тракторної бригади", а, відповідно позивач був йому підлеглим, та позивач виконував план роботи на день в повному обсязі. Додатково зазначив, що йому Пенсійний фонд зарахував стаж роботи за період, коли він працював у колгоспі "Поділля", як "тракторист - машиніст".
Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він разом із позивачем з 1978 р. по 1988 р. працювали в колгоспі "За комунізм" на посаді "тракторист - машиніст" і безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду. Крім того, звернув увагу суду на те, що свідок разом із позивачем працювали три роки на одному тракторі "Т74". Додатково зазначив, що працювали також у вихідні і святкові дні, оскільки у колгоспі вихідних не було.
Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він разом із позивачем з 1979 р. по 1988 р. працювали в одній бригаді в колгоспі "За комунізм" на посаді "тракторист - машиніст" і безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд встановив, що згідно архівної довідки від 04.10.2017 № 03-11, виданої Архівним відділом Теребовлянської РДА Тернопільської області (арк. справи 18), слідує те, що колгосп ім. Щорса с. Дворіччя Теребовлянського району Тернопільської області перейменований на колгосп ім. Ватутіна с. Дворіччя. Надалі, у квітні 1975 року колгосп ім. Ватутіна с. Дворіччя об'єднується з колгоспом "За комунізм" с. Воля. З 08.05.1986 колгосп "За комунізм" с. Воля розкрупнюється на два самостійні господарства колгосп ім. Ватутіна с. Дворіччя та колгосп "За комунізм". Водночас, з 08.05.1986 присвоєно новоутвореному колгоспу в с. Дворіччя назву ім. Ватутіна. 23.01.1993 колгосп ім. Ватутіна с. Дворіччя перейменовано на колгосп "Дворічанський" с. Дворіччя. Розпорядженням № 251 голови райдержадміністрації від 30.06.1998 перереєстровано колгосп "Дворічанський" в товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське" с. Дворіччя Теребовлянського району Тернопільської області.
Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з трудової книжки колхозника позивача № 1219039 (арк. справи 11-13), що з 08.05.1979 по 13.05.1986 позивач працював у колгоспі "За комунізм" на посаді тракторист.
З 13.05.1986 по 08.01.1988 позивач працював у колгоспі імені Ватутіна на посаді тракторист.
З 21.01.1988 по 26.04.2006 позивач працював у колгоспі "Поділля" на посаді тракторист.
Таким чином, пільговий стаж роботи позивача за зазначений період на посаді тракториста складає 26 років 11 місяців та 8 днів.
07.12.2017 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.
Однак, за результати розгляду заяви, комісія Тернопільського ОУ ПФУ в Тернопільській області з розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій у Тернопільському районі відмовила позивачу щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи тим, що позивач не надав відповідних довідок, які б підтверджували його трудовий стаж роботи на посаді тракториста - машиніста в зазначених колгоспах, про що були складені протоколи № 5 від 31.01.2018 (арк. справи 70-72, 111-113).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Єдину назву професії "тракторист-машиніст" запроваджено у 1961 році. Вона охоплює такі професії: бульдозерист; бульдозерист-скреперист; грейферист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахвачуючої сінокосарки; механік-комбайнер; тракторист; тракторист-бульдозерист.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, зокрема чи виконувалась робота на протязі повного робочого дня, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників відповідно до пункту 20 Порядку № 637.
Згідно довідки від 16.05.2018 № 01-13/1715 (арк. справи 65) слідує те, що згідно бази даних "Агро-Тех" позивачем має право працювати за спеціальністю "тракториста - машиніста".
Зокрема, згідно трудової книжки колхозника позивача № 1219039, у спірний період, а саме з 13.05.1986 по 08.01.1988 позивач працював у колгоспі імені Ватутіна, та з 21.01.1988 по 26.04.2006 у колгоспі "Поділля" на посаді, - тракторист. Проте, відомості щодо кількості відроблених позивачем трудоднів (людино - днів) за період роботи з 08.05.1979 по 13.05.1986, з 13.05.1986 по 08.01.1988 та з 21.01.1988 по 26.04.2006, належним чином не завісвідчені.
Поряд з цим, архівною довідкою № Ч-243 від 04.10.2017, виданої комунальною архівною установою "Районний трудовий архів" (арк. справи 17) підтверджується те, що позивач за період роботи з 1979 по 1986 відробив наступну кількість людино-днів:
- у 1979 р. виконав 219 людино - днів;
- у 1980 р. при 180 річному мінімуму трудоднів (людино - днів) у господарстві позивач виконав 155 людино - днів;
- у 1983 р. при 180 річному мінімуму трудоднів (людино - днів) у господарстві позивач виконав 261 людино - днів;
- у 1984 р. при 200 річному мінімуму трудоднів (людино - днів) у господарстві позивач виконав 259 людино - днів;
- у 1985 р. при 200 річному мінімуму трудоднів (людино - днів) у господарстві позивач виконав 210 людино - днів;
- у 1986 р. при 200 річному мінімуму трудоднів (людино - днів) у господарстві позивач виконав 217 людино - днів.
Водночас, пунктом 18 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Допитані в процесі судового розгляду свідки, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили відповідно до пункту 18 Порядку № 637, що позивач дійсно у спірні періоди роботи у колгоспі "Поділля" та в колгоспі "За комунізм" працював на посаді "тракторист - машиніст" і безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду.
Враховуючи те, що зазначені свідки знають позивача по спільній роботі та працювали з ним в одних колгоспах, суд враховує їхні показання для правильного вирішення справи.
Таким чином, оскільки пільговий стаж позивача за період роботи з 08.05.1979 по 13.05.1986, з 13.05.1986 по 08.01.1988 та з 21.01.1988 по 26.04.2006 становить 26 років 11 місяців та 8 днів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу пільговий стаж роботи за період з 08.05.1979 по 13.05.1986 в колгоспі "За комунізм", з 13.05.1986 по 08.01.1988 в колгоспі імені Ватутіна, з 21.01.1988 по 26.04.2006 в колгоспі "Поділля", як наслідок безпідставно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати позивачу стаж роботи за період з 08.05.1979 по 13.05.1986 (колгосп "За комунізм"), з 13.05.1986 по 08.01.1988 (колгосп імені Ватутіна), з 21.01.1988 по 26.04.2006 (колгосп "Поділля") на посаді "тракторист - машиніст", зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 07.12.2017 відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) стаж роботи за період з 08.05.1979 по 13.05.1986 (колгосп "За комунізм"), з 13.05.1986 по 08.01.1988 (колгосп імені Ватутіна), з 21.01.1988 по 26.04.2006 (колгосп "Поділля") на посаді "тракторист - машиніст", зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах з 07.12.2017 відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. згідно квитанції № 1 від 07.03.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 червня 2018 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.