Справа № 819/777/18
19 червня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 03 квітня 2018 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 481, згідно якого ОСОБА_1 придбав квартиру номер АДРЕСА_1. При укладенні договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9153,76 грн. Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. ОСОБА_1 зазначає, що 13 квітня 2018 року звернувся до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні вказаних коштів. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та просить зобов'язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9153,76 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачеві встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
23 травня 2018 року ухвалою суду дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 07 червня 2018 року о 10:30 годині. Ухвалою від 07 червня 2018 року відкладено розгляд справи, у зв'язку із неявкою позивача на 19.06.2018 року о 12:30 год.
Позивач у судове засідання не прибув, подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві на позов, просила в позові відмовити. Не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце слухання справи. Причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання позивача та третьої особи, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 03.04.2018 року між ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «МЮОН» недиверсифікованого виду закритого типу (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. та зареєстровано в реєстрі за № 481. Пунктом 1.5 зазначеного договору купівлі-продажу передбачена ціна квартири - 915376 грн.
У зв'язку із наведеним, 03.04.2018 року кошти у розмірі 9153, 76 грн. зараховано на відповідний рахунок державного бюджету - «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», що підтверджується довідкою Управління державної казначейської служби в м. Тернополі Тернопільської області № 1199 від 24.04.2018 року.
Як вбачається, із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 03 квітня 2018 року, вперше придбано житло, а саме квартиру номер АДРЕСА_1
Таким чином, 03 квітня 2018 року ОСОБА_1 вперше придбано житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу безпідставно (помилково) сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 9153, 76 грн.
Враховуючи вищенаведене, 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про подачу останнім до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9153, 76 грн.
Проте, листом від 18.04.2018 року № 5450/07 Тернопільським об'єднаним правлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовлено ОСОБА_1 в поверненні вище вказаного збору, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.
При цьому, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого та другого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Згідно Довідки від 24 квітня 2018 року №1138, виданої Товариством з обмеженою відповідальності "Міське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_1 станом на 29.12.2012 року згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.
У відповідності до довідки №05-18/148 від 24 квітня 2018 року Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ТВБВ №10019/023 Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 в списках на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 не включений та житловий чек по даній адресі не використовувався.
Відповідно до довідки №30 від 24.04.2018 року виданої Зборівським районним бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1 станом на 31.12.2012 року, згідно обліку бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно в м. Зборів Зборівського району Тернопільської області не зареєстровано.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
У відповідності до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених обставин суд вважає, що дана позовна вимога є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає до задоволення.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.
Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Відмова УПФУ в частині повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9153,76 грн., є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
При цьому, суд, критично ставиться до посилань УПФУ, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, так як, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 9153,76 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25 червня 2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16 квітня 2015 р. (справа №К/9991/37325/11) тощо.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири в розмірі 9153 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 76 (сімдесят шість) коп., сплаченого відповідно до квитанції відділення «ЦОК № 162 в м.Тернопіль» ПАТ «А-Банк» № 854599 від 03.04.2018 року, код квитанції 5567-0306-7128-2143.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (адреса: вул. Руська,17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 1 ТВБВ «Ощадбанк» від 02.05.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 червня 2018 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.