Справа №173/1038/18
Провадження №2/173/755/2018
11 червня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача - адвокат ОСОБА_2 до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Г.В., про визнання права власності в порядку спадкування -
10.05.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, представник позивача - адвокат ОСОБА_5, з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Г.В.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2018 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 11.06.2018 року.
Відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок загальною площею 38.3 кв.м., з господарськими спорудами розташованого на земельній ділянці площею 0.0700 га., за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: АДРЕСА_1 року померла ОСОБА_7 (бабуся позивачки).
На момент смерті ОСОБА_7,. відкрилась спадщина, за адресою АДРЕСА_1. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, була мати позивачки ОСОБА_6, яка на момент смерті ОСОБА_7, була зареєстрована за вищевказаною адресою та фактично прийняла спадщину, не оформивши своїх спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6
Після смерті ОСОБА_6, відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Після смерті матері вона звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 02.05.2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з наявністю розбіжностей у правовстановлюючому документі та особистими даними померлої, що й стало підставою звернення до суду.
Справа слухалась в спрощеному провадженні без виклику сторін. Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.
Судом встановлено, що АДРЕСА_1 року померла ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
На момент смерті ОСОБА_7, відкрилась спадщина, за адресою АДРЕСА_1. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, була ОСОБА_6, яка на момент смерті роботи була зареєстрована за вищевказаною адресою та фактично прийняла спадщину, не оформивши своїх спадкових прав, що підтверджується довідкою Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
Так як відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті ОСОБА_6, залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Після смерті ОСОБА_6, позивач звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 02.05.2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з наявністю розбіжностей у правовстановлюючому документі та особистими даними померлої.
Так, в свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок, виданому 10 лютого 196_ року виконавчим комітетом Новомиколаївської селищної ради № 22 від 30 листопада 1967 року, вказано, що будинок належить ОСОБА_7. Крім цього у свідоцтві про право власності на житловий будинок невірно зазначений номер спадкового будинку, а саме вказаний № 74 в той час як покійна ОСОБА_7, фактично проживала в будинку під АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. .
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_7, за життя була власником житлового будинку. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 так як отримала свідоцтво про право власності на житло.
Той факт, що в свідоцтві про право власності на будинок допущені помилки, не припиняє право власності ОСОБА_7, на вищевказаний будинок.
Так як підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як допущення помилок в правовстановлюючому документі.
Факт, що свідоцтво про право власності на будинок, виданий на ім'я ОСОБА_7 в дійсності належить померлій ОСОБА_7, підтверджується тим, що к прізвище та по батькові померлої та особи, зазначеної у свідоцтві про право власності на будинок є однаковими. А ім'я ОСОБА_7 в побуті досить часто використовується як ОСОБА_7, ОСОБА_7. Крім того свідоцтво про право власності на будинок був виданий саме ОСОБА_7, а не будь-якій іншій особі. Щодо неправильного зазначення номеру будинку, то враховуючи той факт, що з 1967 року ОСОБА_7,. а потім ОСОБА_6,. проживали у зазначеному будинку і ніяка особа за цей час не оспорила їх право на даний будинок, відповідно суд приходить до висновку про наявність описки у зазначеному свідоцтві про право власності на будинок. Крім того за такий тривалий період могла бути зміна нумерації будинків.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що позивач є донькою померлої ОСОБА_6, та відповідно спадкоємцем першої черги.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем - позивачем ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок загальною площею, 38, 3 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0.0700 га., по фактичному користуванню, після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року .
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 705.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з своєчасним не приведенням у відповідність правовстановлюючих документів на майно спадкодавцями.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за ОСОБА_1, представник позивача - адвокат ОСОБА_2 до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Г.В., про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок загальною площею, 38, 3 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0.0700 га.,по фактичному користуванню, після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року .
Витрати по сплаті судового збору в сумі 705.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 11.06.2018 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване: 11.06.2018 року
Оприлюднене: 21.06.2018 року
Дата набрання законної сили 12.07.2018 року