Справа № 141/467/18
21 червня 2018 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020250000071 від 23.04.2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гоноратка Оратівського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_4 18.03.2017 року о 15.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз домогосподарства ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , вирішив зайти у житловий будинок до останнього, щоб поспати.
Зайшовши до вказаного домоволодіння шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 підійшов до вхідних дверей нежилого будинку, розташованого там, та почав стукати в двері. Вважаючи, що йому навмисно не відчиняють, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на порушення недоторканості житла та проникнення до будинку. 3 цією метою він підійшов до вхідних дверей будинку, взявся двома руками за навісний металевий замок, зірвав його і поклав на підвіконник, після чого відсунув металевий засув і зайшов в приміщення веранди будинку та реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на порушення недоторканості житла, діючи умисно, незаконно, в порушення ст.30 Конституції України, незаконно проник до нежилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 та побачивши у приміщенні веранди металеве ліжко, користуючись відсутністю господаря, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ліг спати на вказане ліжко. Прокинувшись, ОСОБА_4 покинув будинок ОСОБА_5 , тим самим порушив недоторканість його житла, яка гарантована положениям ст. 30 Конституції України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість визнав повністю, щиро каявся і показав, що дійсно, 18.03.2018 року біля 18 год. 00 хв., коли він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, проходив біля домогосподарства ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , вирішив зайти у житловий будинок до нього , щоб поспати. Спочатку він постукав у двері, але, оскільки йому двері ніхто не відкрив, він зірвав навісний замок, який був на дверях, та поклав його на підвіконник, та, в подальшому, зайшов у вказаний житловий будинок, де у веранді побачив металеве ліжко, та ліг на нього спати. Коли він прокинувся, він покинув будинок ОСОБА_5 .
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що по АДРЕСА_1 знаходиться нежилий будинок, який належав його матері ОСОБА_6 , яка померла. 23.04.2018 року він пішов до домогосподарства, в якому проживала його покійна матір, оскільки він обробляє та доглядає земельну ділянку. Прийшовши до будинку, він побачив, що двері будинку відчинені, навісний замок лежить на вікні, та він одразу повідомив працівників поліції про дану подію.
У зв'язку з заявою обвинуваченого ОСОБА_4 про повне визнання вини на підставі ст. 349 КПК України суд за клопотанням учасників процесу вважає за недоцільне здійснювати повне дослідження обставин справи, зокрема, допит свідків та досліджувати письмові докази, що містяться в матеріалах кримінальних проваджень. При цьому, суд пересвідчився у тому, що зміст встановлених обставин є ОСОБА_4 зрозумілим та у відсутності сумніву в позиції обвинуваченого та добровільності його позиції щодо визнання ним фактичних обставин встановлених досудовим слідством. Тому, суд обмежується допитом обвинуваченого та потерпілого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого даних. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду оголошено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оспорювати встановлені досудовим слідством фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку.
Згідно зі ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини особа має право при визначенні... будь-якого кримінального звинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом....
Суд, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України - порушення недоторканості житла, а саме незаконне проникненя до житла особи.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєння нею нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, а саме те, що відповідно до положень ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 1 ст. 162 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, суд виходить із сукупності всіх обставин справи, зокрема форми вини, мотиву та цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, наслідків що настали.
До обставин які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З досудової доповіді, що складена представником персоналу органу пробації Оратівського районного сектору пробації Центрально-Західного управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 05.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, але щиро розкаявся у скоєному. Обставиною, яка обтяжує покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.Відповідно до характеристики № 148 від 31.05.2018 року виданої Сабарівською сільською радою, за час проживания на територи сільської ради ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативно сторони, неодноразово від жителів громади до сільської ради поступали усні скарги на його ім'я про підозру у крадіжках ним особистого майна, на зауваження не реагує, зловживає спиртними напоями. Відповідно до інформації Оратівської ЦРЛ, до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ОСОБА_4 за медичною допомогою не звертався, на обліку не перебуває. ОСОБА_4 має професійну освіту, проживає сам, дітей не має, стосунки із рідними добрі, у вільний час займається веденням домашнього господарства. Також, з розділу 3 «Оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення» досудової доповіді вбачається, що ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як "середній" та ризик небезпеки останнього для суспільства чи окремих осіб визначений як "середній".
З висновку органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_4 вбачається, що виправлення останнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про пробацію», під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.
Згідно з п.2 ч.1 ст.2 ЗУ «Про пробацію», досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.
Абзацом 17 ч.1 ст.368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
У зв'язку із наведеним суд приймає до відома соціально-психологічну характеристику представником органу пробації обвинуваченого ОСОБА_4 .
Разом з тим суд враховує також особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у виді обмеження волі, з врахуванням положень ст. 65 КК України, та на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з поміж інших завдань має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Керуючись ст. 65 КК України суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.368-371, 373-376 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у справі, а саме диск із фото залишити в матеріалах кримінального провадження № 12018020250000071.
На вирок суду може бути подана апеляція на протязі 30 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд.
СУДДЯ ОСОБА_1