Справа № 159/391/18 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В.О.
Провадження № 22-ц/773/632/18 Категорія: 30 Доповідач: Бовчалюк З. А.
12 червня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Ковельське АТП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Ковельське АТП" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2018 року,
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Ковельське АТП" ( далі ТзДВ «Ковельське АТП») про відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її сім'я має статус багатодітної. 16 лютого 2017 року о 08 год.45 хв. ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дитиною виїхали з м. Ковель до м. Луцьк на автобусі по маршруті «Світязь/Шацькі озера/-Луцьк». При цьому, попередньо придбавши квитки в автостанції АС Ковель та пред'явивши в касі документи, що підтверджують статус багатодітної сім'ї, отримали пільговий квиток для дитини, заплативши лише станційний збір в сумі 4 грн.87 коп. Однак, водій автобуса ОСОБА_4 відмовився перевозити та висадив дитину з пільговим квитком з тих підстав, що йому не компенсовують вартості пільгових перевезень, від'їхавши з посадкової платформи АС Ковель. В подальшому було запропоновано працівниками АС Ковель обміняти квиток на наступний рейс, нащо вони погодилися. Вважає, що оскільки автобусні перевезення за вказаним маршрутом здійснюються перевізником - ТзДВ «Ковельське АТП», а тому вищевказані дії є протиправними та тягнуть за собою відповідальність відповідно до закону.
Покликаючись на норми Цивільного законодавства, які регулюють порядок відшкодування шкоди , вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 5000 гривень та просить стягнути її з відповідача.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2018 року було залучено ОСОБА_4 до участі в даній справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2018 року позов в даній справі задоволено частково.
Стягнуто із ТзДВ «Ковельське АТП»на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1200 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ТДВ «Ковельське АТП» просить скасувати це рішення у зв'язку з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Ухвалюючи рішення у справі та стягуючи моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, визначивши розмір її відшкодування з урахуванням характеру і обсягу фізичних, душевних, психічних страждань, які виникли у зв'язку з неправомірними діями відповідача, принципу розумності, виваженості та справедливості.
Проте, такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 02 лютого 2000 року Сереховичівською сільською радою Старовижівського району Волинської області, ОСОБА_2, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, її батьком є ОСОБА_6, а матір'ю - ОСОБА_5.
Як вбачається із посвідчення № НОМЕР_2, виданого 07 жовтня 2010 року Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області ОСОБА_2, має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_3, виданого 07 жовтня 2010 року Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають право на пільги, передбачені законодавством для дітей з багатодітної сім'ї.
Чеком №278073, стверджується, що пільговий квиток на автобусний рейс «Світязь/Шацькі озера/-Луцьк» в напрямку до м. Луцька придбано 16 лютого 2017 року у касі Автобусної станції Ковель (м. Ковель, вул. Л.Українки,42), перевізник - ТДВ «Ковельське АТП», дата і час відправлення - 16 лютого 2017 року о 08 год. 45 хв., вартість квитка - 4,85 грн.
Діяльність перевізників в Україні регулюється ЦК України, ГК України, Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18 лютого 1997 року № 176.
Відповідно до ч.2 ст.916 ЦК України пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з вимогами ст.37 ЗУ «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус ( п.2 ст. 49 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Пасажир зобов'язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення Договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус ( ст.41, 42 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).
Задовольняю частково позов та стягуючи моральну шкоду, суд першої помилкового застосував до даних правовідносин положення ст. 1167 ЦК України за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
При покладенні на відповідача обов'язку відшкодувати моральну шкоду суд безпідставно застосував правила ст. 1167 ЦК України, яка на спірні відносини не поширюються, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини.
Правовідносини, що склались між сторонами є договірними, а зокрема щодо надання транспортних послуг.
Згідно зі ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.
Договором про надання транспортних послуг не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право позивача на відшкодування моральної шкоди в даній справі, тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та відшкодування моральної шкоди -є помилковим.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 376, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Ковельське АТП" задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Ковельське АТП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий:
Судді: