33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 червня 2018 року Справа № 903/74/18
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Величко К.Я.
за участю представників сторін:
позивача - Мазурок А.А. (довіреність №7811-К-О від 28.12.2016);
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 30.03.18 у справі № 903/74/18 (суддя А.М. Кравчук)
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до Фізичної особи-підприємця Кузьмич Петра Семеновича
про стягнення 75 626, 07 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 30 березня 2018р. у справі № 903/74/18 в позові ПАТ КБ "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця Кузьмича Петра Семеновича про стягнення 75 626,07 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2018 у справі № 903/74/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 21 травня 2018 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 травня 2012 року підприємцем Кузьмичом Петром Семеновичем підписана заява про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитком печатки (т.1 а.с 15). Згідно заяви ФОП Кузьмич П.С. погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Крім того, в заяві Кузьмич П.С. просить відкрити поточний та картковий рахунок, вид валюти: гривня, назва виду економічної діяльності: заготівля молока, перевезення вантажу.
Відповідно до ст.144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Згідно ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, між сторонами склалися відносини кредитора та позичальника.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до умов договору ФОП Кузьмичу П.С. було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).
Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Згідно п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до розділу 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом, отриманим клієнтом до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі- період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року, період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 56% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Непогашенням кредиту є не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 05 лютого 2014 року у справі № 903/58/14 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ФОП Кузьмича Петра Семеновича про стягнення 22 475 грн. 25 коп. - задоволено. Присуджено до стягнення з підприємця Кузьмича Петра Семеновича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 20 943 грн. 90 коп. основного боргу, 1 005 грн. 31 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 01.07.2012 року по 26.12.2013 року, 243 грн. 00 коп. комісії за користування кредитом за період з 03.09.2012 року по 26.12.2013 року, 283 грн. 04 коп. пені за період з 05.09.2012 року по 26.12.2013 року та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 24 302 грн. 25 коп. (двадцять чотири тисячі триста дві грн. 25 коп.). Видано наказ про примусове виконання рішення від 17.02.2014 року № 903/58/14-1. (а.с.31-34).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду ФОП Кузьмичем П.С. було сплачено лише 4 506 грн. 72 коп., з огляду на що заборгованість по тілу кредиту становить 16 437 грн. 18 коп. (а.с. 35-38).
В зв'язку з невиконанням рішення суду від 05 лютого 2014 року у справі № 903/58/14 ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП Кузьмича П.С. заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 29 447 грн. 30 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 40 107 грн. 51 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6 071 грн. 26 коп.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно п. 3.2.1.6.1 Умов договір - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду №557/922/15-ц від 05.03.2018 року встановлено, що пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання.
Таким чином, ПАТ КБ "Приватбанк", пред'явивши позов до господарського суду Волинської області (рішення суду №903/58/14 від 05.02.2014 року) про стягнення з підприємця Кузьмича П.С. заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 21.05.2012 року, фактично пред'явив вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за вказаним договором, в т.ч. сплату процентів за користування кредитом та пені, а тому відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов'язання.
Таким чином, після зміни строку виконання зобов'язань щодо погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, комісії за користування кредитом, оскільки нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору не передбачено.
З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов'язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину - виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом - Законом України "Про виконавче провадження".
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 02.12.2015 (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15) та Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі №564/2199/15-ц, висновки якого щодо застосування норм права згідно зі ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковими для судів.
Наявність судового рішення надає право кредитору лише на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, з огляду на що посилання позивача на п. 3.2.1.6.1 Умов є безпідставними.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, комісії за користування кредитом, нарахованих за період після прийняття судом рішення у справі №903/58/14.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно ч.ч. 3-4 ст.1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищевикладене, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Пунктом 3.2.1.1.6 Умов передбачено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Водночас, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження правомірності збільшення процентної ставки.
Про відмову в задоволенні стягнення процентів за користування кредитом у зв'язку з недоведеністю належної зміни розміру відсотків в односторонньому порядку дійшов висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду №754/12805/15-ц від 06.03.2018 року.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 29 447 грн. 30 коп. відсотків за користування кредитом, 40 107 грн. 51 коп. пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, 6 071 грн. 26 коп. комісії за користування кредитом, нарахованих після винесення судом рішення від 05.02.2014 року у справі №903/58/14.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волнської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Волинської області від 30 березня 2018 року у справі №903/74/18 - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Матеріали справи №903/74/18 повернути господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "20" червня 2018 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Миханюк М.В.