19 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/993/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з'явився,
відповідача-1: Дворніченко Л.В.,
відповідача-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "Мікрон"
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Желєзна С.П.
від 10.07.2017 та
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Лисенко В.А., Колоколов С.І., Діброва Г.І.,
від 19.09.2017
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "Мікрон"
до 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"
про визнання зобов'язання припиненим,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "Мікрон" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-1, Фонд) та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" (далі - Відповідач-2, Банк) про визнання припиненими з 15 лютого 2017 року зобов'язань Позивача перед Банком за кредитним договором №03/15 від 20.11.2015 (далі - Кредитний договір) на загальну суму 284758,15 грн. шляхом зарахування зустрічних вимог Позивача до Банку щодо повернення депозитних коштів, розміщених на рахунках Банку на підставі договорів банківського вкладу (депозиту) №09/15 від 25.11.2015 та №01/16 від 13.01.2016 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.06.2017).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2017, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017, в позові відмовлено.
3. Судові рішення мотивовані тим, що строк виконання Позивачем зобов'язань за Кредитним договором не настав на момент подання ним заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4. Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
5. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до абзацу 2 пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлені цим пунктом обмеження щодо здійснення задоволення вимог кредиторів банку зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час ліквідації банку не поширюються на спірні правовідносини сторін.
6. Також Позивач не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для зарахування однорідних зустрічних вимог, посилаючись на положення пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також на обставини звернення його з відповідною заявою 21 квітня 2017 року.
7. Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
8. Відзив мотивований тим, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення спору та зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали відповідну оцінку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Пунктом 1 укладеного між сторонами Кредитного договору передбачено, що Банк надає Позивачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування та граничним розміром заборгованості у сумі 700000,00 грн. на сплату митних платежів, податків, придбання матеріалів на виробництво, сплату рахунків за електроенергію та інших витрат, пов'язаних із діяльністю, шляхом перерахування на поточний рахунок №2600335885980 Позивача у Банку, а Позивач зобов'язується повернути Банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі, на умовах і в строки, визначені в Кредитному договорі. Строк повернення кредиту - до 28 квітня 2016 року.
10. Додатковими угодами сторони внесли зміни до Кредитного договору - зменшили граничний розмір заборгованості до 360500,00 грн., встановили строк повернення кредиту до 30 березня 2017 року.
11. Також між сторонами у справі укладені договори банківського вкладу №9/15 від 25.11.2015 (далі - Договір вкладу-1) і №1/16 від 13.01.2016 (далі - Договір вкладу-2).
12. Згідно з пунктом 1 Договору вкладу-1 Банк приймає від Позивача грошові кошти в загальній сумі 10000,00 грн. на зберігання на вкладному рахунку №2610032086980 у філії Банку у м. Одесі і зобов'язується виплатити Позивачу зазначену суму і відсотки, нараховані на неї, на умовах і в порядку, передбаченому Договором вкладу-1. Вклад надається Позивачем Банку на строк до 29 квітня 2016 року, починаючи з дати зарахування грошових коштів. Договором про внесення змін до Договору вкладу-1 від 28.04.2016 встановлено термін повернення Банком Позивачу депозитних коштів - до 29 вересня 2016 року.
13. Згідно з пунктом 1 Договору вкладу-2 Банк приймає від Позивача грошові кошти в загальній сумі 275000,00 грн. на зберігання на вкладному рахунку №2610032086980 у філії Банку у м. Одесі і зобов'язується виплатити Позивачу зазначену суму і відсотки, нараховані на неї, на умовах і в порядку, передбаченому Договором вкладу-2. Вклад надається Позивачем Банку на строк до 12 січня 2017 року, починаючи з дати зарахування грошових коштів.
14. З метою забезпечення виконання зобов'язань Позивача за Кредитним договором між Позивачем та Банком укладено договір застави рухомого майна від 20.11.2015, договір застави (майнових прав на грошові кошти на депозит) від 25.11.2015.
15. Крім того між сторонами у справі укладений договір застави (майнових прав на грошові кошти на депозит) від 13.01.2016, за умовами якого Позивач передав у заставу Банку в якості забезпечення повернення наданого за Кредитним договором кредиту майнові права на грошові кошти, що будуть отримані за Договором вкладу-2 у сумі вкладу 275000,00 грн.
16. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" №2856 від 15.12.2016 розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16.12.2016 по 15.01.2017.
17. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" та делегування повноважень банку" №86 від 12.01.2017 припинено тимчасову адміністрацію Банку з 13 січня 2017 року та запроваджено процедуру ліквідації Банку строком на два роки з 13.01.2017 по 12.01.2019.
18. 15 лютого 2017 року Позивач подав до Банку та Фонду заяву про визнання кредитором та зарахування зустрічних вимог (далі - Заява). У Заяві Позивач просив відповідачів припинити його зобов'язання на загальну суму 285000,00 грн. зарахуванням зустрічних вимог до Банку щодо повернення депозитних коштів, розміщених на рахунках Банку на підставі Договору вкладу-1 і Договору вкладу-2.
19. Фонд листом №21-4481/17 (без дати) повідомив Позивача про відсутність правових підстав для зарахування однорідних зустрічних вимог у зв'язку з прийняттям рішення №86 від 12.01.2017 про початок процедури ліквідації Банку.
20. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду "Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" №1728 від 24.04.2017 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів Банку на загальну суму 206235666,98 грн., до якого увійшли вимоги Позивача до Банку за Договором вкладу-1 і Договором вкладу-2.
21. У матеріалах справи відсутні докази звернення Позивача до Банку із заявою про дострокове повернення кредиту відповідно до пункту 5.6 Кредитного договору.
22. Цивільний кодекс України
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права…
7) припинення правовідношення.
Стаття 202. Поняття та види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. …
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. …
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. …
Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання
1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. …
Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням
1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог
1. Не допускається зарахування зустрічних вимог: …
41) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; …
Стаття 1046. Договір позики
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. …
Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику
1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. …
Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
… 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. …
Стаття 1058. Договір банківського вкладу
1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. …
3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
23. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Стаття 2. Визначення термінів
… 6) ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; …
8) неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність"; …
16) тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; …
Стаття 46. Наслідки початку процедури ліквідації банку
… 2. З дня початку процедури ліквідації банку: …
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; …
8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:
за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;
кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами. …
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
24. Суд виходить з того, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання за договором, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України. Відтак Суд вважає хибним висновок суду апеляційної інстанції про неправильне обрання Позивачем способу захисту при зверненні за позовом у даній справі.
25. Суд враховує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення повністю або частково одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними; 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
26. При цьому з огляду на положення частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою, зазвичай, є одностороннім правочином, який оформлюється заявою однієї зі сторін.
27. З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин Суд вбачає, що вимоги Банку до Позивача за Кредитним договором та вимоги Позивача до Банку за Договором вкладу-1 і Договором вкладу-2 є зустрічними та однорідними (грошовими).
28. Водночас Суд вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що строк виконання Позивачем зобов'язань за Кредитним договором не настав на момент подання ним заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, адже він не заснований на дослідженні усіх зібраних у справі доказів.
29. Так, зазначений висновок ґрунтується на тому, що Заява подана Позивачем 15 лютого 2017 року, а згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору Позивач зобов'язаний повернути кредит у строк до 30 березня 2017 року та не подавав заяву про дострокове повернення кредиту відповідно до пункту 5.6 Кредитного договору.
30. Однак суди першої та апеляційної інстанцій не надали жодної правової оцінки доводам та доказам Позивача щодо повторного звернення ним до Відповідачів із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог 21 квітня 2017 року. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив про посилання Позивача в апеляційній скарзі на спростування наявними в матеріалах справи доказами обставин ненастання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором, але в мотивувальній частині постанови не навів висновків щодо обґрунтованості наведених доводів Позивача, не з'ясував дослідження відповідних обставин судом першої інстанції.
31. Разом з тим Суд вважає, що положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" застосовані судом апеляційної інстанції без встановлення усіх обставин, якими обумовлена можливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк.
32. Зазначений закон є спеціальним законом, що регулює порядок виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації, та у пункті 8 частини 2 статті 46 забороняє зарахування зустрічних вимог з дня початку процедури ліквідації банку, але одночасно передбачає випадки та умови, за яких таке обмеження не застосовується.
33. Зробивши посилання на згадані положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд апеляційної інстанції не з'ясував фактичні обставини щодо відповідності чи невідповідності спірних у справі зобов'язань критеріям, визначених абзацом 2 пункту 8 частини 2 статті 46 наведеного закону.
34. Виходячи з встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справі, Суд не може надати належної правової оцінки викладеним у касаційній скарзі доводам Позивача про те, що встановлені пунктом 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження не поширюються на спірні правовідносини сторін, адже встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини є недостатніми для визнання обґрунтованим чи відхилення зазначеного аргументу.
35. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Касаційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково.
37. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
38. Під час нового розгляду справи судам слід належним чином встановити наявність чи відсутність обставин, з якими пункт 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов'язує можливість зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк.
Судові витрати
39. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.
Висновки про правильне застосування норм права
40. Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання за договором, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "Мікрон" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №916/993/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець