33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 червня 2018 року Справа № 918/799/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Полюхович І.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Савонюка М.Я., адвоката, договір про надання правової допомоги від 12.04.2018р.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого суддею Політикою Н.А. 12.03.18р. у м.Рівне, о 12:20 год., повний текст складено 20.03.18р.
за позовом Малого приватного підприємства "МОРІОН"
до фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича
про стягнення заборгованості в сумі 1 161 грн. 60 коп. та звільнення торговельного місця
24 листопада 2017 року Мале приватне підприємство "МОРІОН" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича про стягнення заборгованості в сумі 1 161 грн. 60 коп. та звільнення торговельного місця.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15 липня 2016 року між МПП "МОРІОН" та ФОП Ягановим С.П. укладено договір оренди торговельного місця № 6/16, за умовами якого позивачем передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування місце № 6 загальною площею 3,2 м2, що розташоване на території ринку "МОРІОН" для провадження торговельної діяльності. 20 жовтня 2017 МПП "МОРІОН" надіслано ФОП Яганову С.П. повідомлення про те, що термін дії договору закінчується 31.10.2017 р. та про необхідність звільнення торговельне місця. У зв'язку із тим, що після закінчення строку дії договору відповідачем не звільнено торговельне місце, позивач звернувся з вимогою про звільнення зазначеного торговельного місця. Також позивач зазначив, що у відповідача перед МПП "МОРІОН" існує заборгованість по орендній платі в сумі 1 161 грн. 60 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.03.2018 року у справі №918/799/17 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на користь Малого приватного підприємства "МОРІОН" заборгованість за договором оренди торговельного місця від 15.07.2016 р. № 6/16 в сумі 1 161 грн. 60 коп. та 3 200 (три тисячі двісті) грн. - витрат по оплаті судового збору. Фізичній особі-підприємцю Яганову Сергію Павловичу звільнити торговельне місце № 6, розташоване на ринку "МОРІОН" шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ.
Обгрунтовуючи рішення місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 11, 509, 530, 599, 610, 612, 626, 629, 759, 763, 764, 785 ЦК України, ст.ст. 193, 283, 286, 291 ГК України, п. 4.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" вказав, що відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі здійснювалися орендні платежі за договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором в сумі 1 161 грн. 60 коп. Відповідачем належних та допустимих доказів спростування наявності боргу чи його розміру не подано. Доказів проведення часткової чи повної оплати орендної плати перед позивачем не надано, а тому, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за договором за період з серпня по жовтень 2017 року в сумі 1 161 грн. 60 коп., оскільки вона обґрунтована та підтверджена матеріалами справи. Крім того, суд зазначив, що договір оренди торговельного місця №6/16 від 15.07.2016 року, на підставі якого відповідач займає торгове місце №6 загальною площею 3,2 кв.м. на території ринку "МОРІОН" є припиненим, а тому прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний звільнити та повернути орендоване торгове місце Малому приватному підприємству "МОРІОН". З огляду на зазначене та враховуючи вказані норми права, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити торговельне місце № 6, розташоване на ринку "МОРІОН" (м. Рівне, вул. Шевченка, 7) шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2018 року у справі №918/799/17, ухвали від 27.11.2017 року про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду і закрити провадження у справі №918/799/17.
Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню виходячи, зокрема із наступного:
- факт облаштування відповідачем тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ торговельного місця № 6 у м.Рівне, вул. Шевченка , 7 не доказано, так як матеріали справи № 918/799/17 не містять жодних фактичних даних, які б у визначеному законом порядку підтвердили кількість, розмір та місце облаштування таких тимчасових нестаціонарних споруд типа КЗТ та відсутні документи, які б свідчили, що саме відповідач мав право та облаштував на зазначеному торгівельному місці №6 таку споруду, як тимчасова нестаціонарна споруда типу КЗТ; та не вказано в який час та при яких обставинах здійснено відповідачем дане облаштування. Вказує, що позивач не підтвердив жодним документом наявність у нього облаштованого ним торговельного місця № 6;
- не існує земельної ділянки відведеної для облаштування ринку позивачу (інші договори додані до справи №6/16 від 15 липня 2016 року не містять доказів відведення такої земельної ділянки під ринок), а відповідь Держгеокадастру від 02.04.2018 року №ПІ-58/8-53/8/63-18 доводить , що документи про кадастровий номер відсутні;
- не існує доказів створення ні торговельного місця, ні «торговельних ринкових майданчиків», ні «тимчасової нестаціонарної споруди типа КЗТ» саме позивачем на землі виділеній не під ринок позивачу;
- не існує доказів створення торговельного місця і відповідачем на землі не виділеній позивачу під ринок;
- вважає, що власником тимчасових споруд є територіальна громада міста Рівне, якій були передані металеві споруди за адресою вул. Шевченко ,3; 3-а; 5;5-а; 7; 7-а;9 та 9-а міста Рівне , Рівненські області, оскільки ці споруди є безхозними за заявами про знахідку безхозу зареєстровані у Рівненській міській раді за вхідним номером №Ко-3455/17 від 14 листопада 2017 року і вказує, що ні МПП «Моріон» а ні він - Яганов Сергій Павлович, не мають жодного відношення до цих споруд;
- зазначає, що між ним та МПП «Моріон» не має жодних правовідносин у зв'язку з відсутністю у позивача торговельного місця №6;
- зауважує, що у рішенні від 12.03.2018 року № 918/799/17 не вказано чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку позивача.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу про порушення провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу, МПП «Моріон» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Серед іншого, з посиланням на дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі № 682 від 13.08.2003р., паспорт ринку та експлуатаційний дозвіл № 17-18-488 від 29.11.2016р., квед 68.20, Правила торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105, Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. №868 «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків», вказує, що для організації ринку не потрібно конкретне призначення земельної ділянки саме під ринок, вона повинна бути в користуванні чи розпорядженні суб'єкта який організовує ринок, не залежно від цільового призначення земельної ділянки.
Так, позивач зазначає, що ринок «Моріон» розміщений на двох суміжних земельних ділянках, на користування якими позивач має усі законні права, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Перша ділянка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Шевченка, 3, на якій також розташований Будинок побуту, та що перебуває в користуванні позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012р. терміном дії до 25.04.2021р..
Друга земельна ділянка значиться за адресою: м.Рівне, вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданий 04.06.1996р..
Оспорювати законність чи незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Відповідач не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок на яких розміщений ринок.
Таким чином, твердження відповідача про відсутність у позивача відповідного виду діяльності та земельної ділянки відведеної під ринок, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо твердження відповідача про відсутність доказів створення торгівельних місць чи ринкових майданчиків зазначає наступне.
Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул.Шевченка,3) та лазні (вул.Шевченка,7) в м.Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування «Про надання дозволів на розміщення об'єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків» від 01.07.1998р. №407.
Надалі, взамін наказу від 01.07.1998р. №407, МПП «Моріон» було видано дозвіл №682 від 13.08.2003р. на розміщення об'єкта торгівлі, ринку «Моріон», що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003р. №777 та самим дозволом.
15.01.2003р. із головним архітектором м.Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП «Моріон» відповідних дозволів, погоджень, техумов.
Також, МПП «Моріон» було погоджено схему ринку з начальником ЗДПО-3 ще 20.08.2004 року, на якій і позначено розташування торговельного місця відповідача. Вказана схема розроблялася проектною організацією і узгоджувалася у місцевому органі державного пожежного нагляду.
Протягом діяльності ринку МПП «Моріон» неодноразово погоджувало роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м.Рівному 29.11.2016р..
Отже, всупереч доводам відповідача, МПП «Моріон» має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку «Моріон».
З посиланням на п.п. 1.16, 1.20, 13, 20, 22 Правил торгівлі на ринках зауважує, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач правомірно укладав із відповідачем договір оренди торговельного місця.
Звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідач не зазначає жодної обставини, яка б спростовувала факт укладення ним договору оренди, факту приймання торговельного місця №6, користування ним після 31.10.2017 року та наявності заборгованості. В судовому засіданні відповідач теж вказаних фактів не заперечував, що підтверджується техзаписом здійсненим на диск наявний в матеріалах справи.
Просить залишити апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича без задоволення, а судове рішення ухвалене господарським судом Рівненської області 12 березня 2018 року у справі №918/799/17 без змін.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Мале приватне підприємство "МОРІОН" є власником (оператором) ринку "МОРІОН", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується Дозволом на розміщення об'єкта торгівлі №682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016 року (а.с. 12-17).
Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105.
Згідно з пунктом 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.
15 липня 2016 року між Малим приватним підприємством "МОРІОН" (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ягановим Сергієм Павловичем (надалі - орендар) укладено договір оренди торговельного місця №6/16 (надалі - договір; а.с. 18-19), у відповідності до п. п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №6 загальною площею 3,2 кв. метрів, що розташоване на території ринку "МОРІОН" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності. Об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер). Місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня набрання чинності цим договором.
Згідно з п. 2.1.2. орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та у повному розмірі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором.
Відповідно до п. 3.2.5. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об'єкта оренди з вини орендаря.
Згідно з п. 3.2.11 договору орендар зобов'язаний передати торгове місце орендодавцю, підписавши акт приймання - передачі (повернення) торгівельного місця в день закінчення дії (розірвання) договору.
Орендна плата обчислюється на підставі розрахунку згідно з додатком. Орендна плата становить 387 грн. 20 коп. за один місяць оренди. Плата за об'єкт оренди визначена згідно з положенням "Правил торгівлі на ринках". Нарахування податку на додану орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата нараховується з дати набрання чинності цим договором (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 4.8. договору факт надання послуг орендарем підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), який складається щомісячно. Орендар зобов'язаний підписати акт протягом 5 календарних днів після закінчення звітного місяця. Якщо у встановлений термін орендодавець не отримає підписаний акт або мотивовану письмову відмову, надані послуги вважаються прийнятими орендарем згідно умов договору, а касовий чек за підписом орендаря про здійснення орендної плати вважається актом виконаних робіт (наданих послуг). Акт без підпису орендаря може бути прийнятий орендодавцем з внесенням ним запису "Зауваження від орендаря у встановлений термін не надійшли".
Пунктом 6.1. договору визначено, що договір набуває чинності з 01.08.2016 року та діє до 31.12.2016 року включно.
Повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п. 6.10. договору).
На виконання умов договору, 01.08.2016 року сторонами було підписано акт приймання-передавання, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування місце № 6, загальною площею 3,2 кв. м., що розташоване на території ринку "МОРІОН" (а.с. 20).
31 липня 2017 року між Малим приватним підприємством "МОРІОН" та Фізичною особою-підприємцем Ягановим Сергієм Павловичем укладено додаткову угоду до договору №6/16 оренди торговельного місця від 15 липня 2016 року (а.с. 21), у відповідності до умов якої сторони погодили пункти 4.1., 4.2. договору викласти в наступній редакції:
"4.1. Орендна плата за об'єкт оренди становить 387 грн. 20 коп. за один місяць оренди. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата нараховується з дати набрання чинності цим договором.
4.2. Розмір орендної плати може індексуватись орендодавцем зі збільшенням індексу інфляції".
Крім того, сторони домовились пункт 6.1. договору викласти в наступній редакції:
"6.1. Договір набуває чинності з 01 серпня 2016 року та діє до 31 жовтня 2017 року включно".
Всупереч умов договору, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати.
05.10.2017 року позивачем направлено на адресу Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича повідомлення за №298 з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 774 грн. 40 коп. (а.с. 26-28).
Пунктом 6.1. договору (з урахуванням додаткової угоди від 31.07.2017 року до договору №6/16 оренди торговельного місця від 15.07.2016 року) визначено, що договір набуває чинності з 01.08.2016 року та діє до 31.10.2017 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2017 року Мале приватне підприємство "МОРІОН" направило на адресу Фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича повідомлення за вих.№308, в якому позивач зазначив про закінчення терміну дії договору 31.10.2017 року, вказав, що на новий термін договір оренди торговельного місця продовжуватись не буде, а тому просив відповідача з 01.11.2017 року звільнити об'єкт оренди та передати орендоване майно по акту приймання-передачі. В якості доказу направлення вказаного листа відповідачу позивачем долучено до позовної заяви копію реєстру згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №3224 та копію фіскального чеку про відправлення позивачу листа (а.с. 29-31).
Таким чином, договір оренди торговельного місця №6/16 від 15.07.2016 року припинено 31.10.2017 року.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув позивачу торгове місце за наслідками припинення договору оренди торговельного місця №6/16 від 15.07.2016 року, позивач звернувся з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору оренди торговельного місця №6/16 від 15.07.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 283 ГК України передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно приписів частини 3 статті 283 Господарського кодексу України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Приписами статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір оренди є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, сторони у договорі оренди №6/16 від 15.07.16 року, з урахуванням додаткової угоди від 31.07.2017р., погодили сплату орендних платежів у розмірі 387 грн. 20 коп. за один місяць оренди.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи стверджується, що відповідачем не виконано належним чином свої зобов'язання зі сплати орендної плати за період з серпня по жовтень 2017 року у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором в сумі 1 161 грн. 60 коп.
Відповідачем належних та допустимих доказів спростування наявності боргу чи його розміру не подано. Доказів проведення часткової чи повної оплати орендної плати перед позивачем у матеріалах справи відсутні.
На момент розгляду справи судом апеляційної інстанцій відповідачем також не подано доказів щодо погашення вказаної суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за договором за період з серпня по жовтень 2017 року в сумі 1 161 грн. 60 коп.
Щодо вимоги про звільнення торговельного місця № 6, розташованого на ринку "МОРІОН" шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Нормами ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації (викупу) об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повідомлено відповідача (лист № 308 від 20.10.2017 року) про необхідність з'явитися до адміністрації МПП "Моріон" для складання актів приймання - передачі (повернення) торговельних місць та звірки взаєморозрахунків та про звільнення торговельного місця на ринку "Моріон" у зв'язку із закінченням терміну дії договорів оренди торговельного місця від 15.07.2016 року № 4/16, № 6/16, № 350/16.
Відповідно до п. 3.2.5. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об'єкта оренди з вини орендаря.
Згідно з п. 3.2.11 договору орендар зобов'язаний передати торгове місце орендодавцю, підписавши акт приймання - передачі (повернення) торгівельного місця в день закінчення дії (розірвання) договору.
Повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п. 6.10. договору).
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст. 785 Цивільного кодексу України та той факт, що договір оренди торговельного місця №6/16 від 15.07.2016 року, на підставі якого відповідач займає торгове місце №6 загальною площею 3,2 кв.м. на території ринку "МОРІОН" є припиненими, відповідач зобов'язаний звільнити та повернути орендоване торгове місце Малому приватному підприємству "МОРІОН".
З огляду на зазначене та враховуючи вказані норми права, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити торговельне місце № 6, розташоване на ринку "МОРІОН" (м. Рівне, вул. Шевченка, 7) шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що металеві споруди (будівлі) за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, 3А, 5, 5А, 7, 7А, 9, 9А є безхозними, про, що свідчить додані до апеляційної скарги повідомлення про знахідку споруд від 24.11.2017 року та повідомлення Начальнику Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області від 28.12.2017р. суд апеляційної інстанції, з огляду на норми ст. 269 ГПК України, не надає оцінку вказаним вище документам, оскільки ФОП Яганов С.П. не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції.
Крім того, як встановлено матеріалами справи та убачається із пояснень наданих представником позивача у судовому засіданні 15.06.2018 року тимчасова нестаціонарна споруда типу КЗТ, яка облаштована на торгівельному місці №6 та розташована на ринку «Моріон» ним не встановлювалася та йому не належить, а була встановлена ФОП Ягановим С.П. під час дії попередніх договорів оренди торговельного місця.
Стосовно тверджень скаржника про не доведеність позивачем обставин, на які він посилається та обґрунтовує вимоги, зокрема, відсутність земельної ділянки відведеної для облаштування ринку позивачу; відсутність доказів створення торговельних місць саме позивачем на землі виділеній під ринок позивачу та відсутність доказів створення торговельних місць так само і відповідачем на землі не виділеній позивачу під ринок, то останні не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
Предметом доказування у справі є факт безпідставного продовження використання торгівельного місця відповідачем після закінчення дії договору оренди.
Відповідачем не наведено обставин які б спростовували факт користування ним торговельним місцем на ринку "Моріон" згідно договору оренди торговельного місця .
Мале приватне підприємство "Моріон", є власником (оператором) ринку "Моріон" за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується дозволом на розміщення об'єкта торгівлі № 682 від 13.08.2003 р., паспортом ринку та експлуатаційним дозволом № 17-18-488 від 29.11.2016 р..
Основним видом господарської діяльності МПП "Моріон" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та випискою із вказаного реєстру щодо МПП "Моріон". Згідно пояснень до даного виду економічної діяльності цей клас 68.20. включає також діяльність ринків.
Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.
Згідно п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.200 № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Відповідно до п.2 вказаного вище Наказу від 26.02.2002 № 57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.
Згідно п.1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.
Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".
Ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках. Перша ділянка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, на якій також розташований Будинок побуту, та яка перебуває в користуванні позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012р. терміном дії до 25.04.2021р.. Друга земельна ділянка значиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданим 04.06.1996р..
Оспорювати законність/незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Відповідач не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок на яких розміщений ринок.
Відповідно до п. 7 Правил торгівлі на ринках затверджених 26.02.2002 та п. 1.7. Правил торгівлі на ринках м. Рівного, Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно- будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.
Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул. Шевченка,3) та лазні (вул. Шевченка,7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об'єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998р. № 407.
13.08.2003р. видано дозвіл № 682 на розміщення об'єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 р. № 777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.
15.01.2003р. із головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов.
Також, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 р. № 39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов'язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані в приміщеннях та на відкритих майданчиках.
МПП "Моріон" погодило таку схему з начальником ЗДПО-З ще 20.08.2004 року, згідно якої розміщення торговельного місця відповідача відповідає своєму місцерозташуванню і на сьогодні.
МПП "Моріон" погоджувало роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016р..
Отже, МПП "Моріон" має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку "Моріон".
Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Згідно абз. 2 п. 22 Правил торгівлі на ринках Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.
Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.
Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно укладав із підприємцями, в т.ч. і відповідачем договори оренди торговельних місць.
Між сторонами у справі існували правовідносини оренди (найму) торгівельних місць на ринку, правове регулювання яких здійснюється правилами торгівлі на ринках, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою на якій розміщенні торгівельні місця та інвентар.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Так, договорами оренди чітко визначено торговельні місця зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон" погодженої 20.08.2004 р. із ЗДПО-З, які були передані відповідачам в оренду, їх площа та тип облаштування.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Рівненської області від 26.03.2018 року у справі №918/800/17 та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.
За наведеного, твердження скаржника про відсутність у позивача відповідного виду діяльності та земельної ділянки відведеної під ринок спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим, щодо посилання відповідача на незаконність винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі слід зазначити наступне.
Як убачається із матеріалів справи позовну заяву МПП «Моріон» було подано до господарського суду Рівненської області 24.11.2017 року, що убачається із штампу вхідної кореспонденції, тобто на момент дії ГПК України у редакції до 15.12.2017 року.
Ухвалою суду від 27.11.2017 року винесено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, тобто здійснено дії які передбачав на той момент чинний ГПК України.
В подальшому ухвалою суду від 26.12.2017 року, після набрання чинності з 15.12.2017 року новим ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що ухвала від 24.11.2017 року про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі є законною та прийнятою у відповідності до норм діючого законодавства.
Посилання скаржника на те, що вказана вище, ухвала від 24.11.2017 року була винесена суддею Політикою Н.А. не маючи повноважень судді є безпідставними, не підтверджуються доказами та ґрунтуються лише на його припущеннях.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
А тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2018р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Яганова Сергія Павловича на рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2018 року у справі №918/799/17 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2018 року у справі №918/799/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи №918/799/17 повернути до господарського суду Рівненської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст постанови складений "20" червня 2018 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.