33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 червня 2018 року Справа № 918/863/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Вавринчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Надія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.03.2018 року у справі № 918/863/17 (суддя Бережнюк В.В.), повний текст рішення складено 12.03.2018 року,
за позовом Приватного підприємства "Надія"
до Державного підприємства "Остківське лісове господарство"
про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення в сумі 65 860,67 грн.
за участю представників:
позивача - Санжаревський О.І., за довіреністю, Маслюк О.М., за довіреністю,
відповідача - Карпюк Л.В., за довіреністю,
ПП "Надія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ДП "Остківське лісове господарство" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: виконати умови договору купівлі-продажу необробленої деревини № 34/40л-17 від 03.03.2017 року та поставити пиловник на суму 661461,11 грн., в тому числі: - пиловник діаметром 14-19 см. першого ґатунку - 97,845 куб.м., вартістю 975,00 грн./куб, на загальну вартість 95398,88 грн.; - пиловник діаметром 14-19 см. другого ґатунку - 214,579 куб.м., вартістю 930 грн./куб, на загальну вартість 199558, 47 грн.; - пиловник діаметром 20-25 см першого ґатунку - 232,174 куб.м., вартістю 1155 грн./куб, на загальну вартість 268160,97 грн.; - пиловник діаметром 20-25 см. другого ґатунку - 88, 998 куб.м., вартістю 1105 грн./куб, на загальну вартість 98342,79 грн.; про стягнення з відповідача боргу в сумі 7199,83 грн. та штрафних санкції в розмірі 58660,84 грн., всього 65860,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило про те, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу необробленої деревини № 34/40л-17 від 03.03.2017 року. Позивач зазначив, що відповідачем в порушення умов договору відвантажено лише частину оплаченого товару на суму 146688,90 грн. У подальшому відповідач повернув позивачу кошти у розмірі 603380,15 грн., що були йому перераховані як попередня оплата за товар. Товар поставлено не було, відтак, позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати умови договору: поставити товар на суму 661461,11 грн., а також стягнути борг у сумі 7196,83 грн. та штрафні санкції в розмірі 58660,84 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.03.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто відповідача на користь позивача 7196,83 грн. коштів, отриманих в якості передоплати за лісопродукцію, 349,76 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Видано наказ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити нове судове рішення в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: виконати умови договору купівлі-продажу необробленої деревини № 34/40л-17 від 03.03.2017 року та поставити пиловник на суму 661461,11 грн., стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 58660,84 грн.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає про невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: виконати умови договору купівлі-продажу необробленої деревини № 34/40л-17 від 03.03.2017 року та поставити пиловник на суму 661461,11 грн. Скаржник вважає помилковим висновок суду про те, що позивач повинен був сам з'явитись на склад продавця та отримати продукцію, передбачену умовами договору. Крім того, скаржник вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки графіку поставки недоробленої деревини, що є додатком № 1 до договору від 03.03.2017 року та доказу його надіслання 21.03.2017 року позивачу. Судом також, на думку скаржника, не надано жодної оцінки листу - претензії позивача від 09.06.2017 року.
На адресу апеляційного суду господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задоволити останню.
Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві. Просив суд скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам апеляційний суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2017 року за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2017 року, який відбувся 02-03.03.2017 року, між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №34/40л-17, згідно якого продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця необроблену деревину, за номерами лотів /п.4.1./, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у договорі. Згідно п. 4.1. договору ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб. м на умовах франко-склад продавця згідно Аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону від 03.03.2017 року та становить: - пиловик 1 ґатунку, діаметр 14-19 см. в кількості 200 куб.м. за ціною 975 грн./куб.м., вартістю 195000 грн.; - пиловик 1 ґатунку, діаметр 20-25 см. в кількості 250 куб.м. за ціною 1155 грн./куб.м., вартістю 288750 грн.; - пиловик 2 ґатунку, діаметр 14-19 см. в кількості 230 куб.м. за ціною 930 грн./куб.м., вартістю 213900 грн.; - пиловик 2 ґатунку, діаметр 20-25 см. в кількості 100 куб.м. за ціною 1105 грн./куб.м., вартістю 110500 грн. Загальна сума договору 808150 грн. в т.ч. ПДВ (20%). Відповідно до п. 5.1. договору поставка товару здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах франко-(нижній/проміжний/верхній/) склад продавця (додаток № 1). Згідно п. 5.2. договору місячна партія становить пропорційну частину загальної кількості товару, що забезпечує рівномірну поставку та погоджується сторонами графіком поставки. Відповідно до п. 6.1. договору прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-(нижній/проміжний/верхній/) склад продавця за якістю - у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ та ін. законодавства України: за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Пунктом 6.2. договору встановлено, що не пізніше 5 діб до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце поставки. Відповідно до п.п. 7.1., 7.3. платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати. Сума гарантійного внеску перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої деревини зараховується продавцю в якості частини оплати за проданий товар. Згідно п. 8.3. договору продавець зобов'язаний передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури протягом 25 календарних днів.
Відповідачем до матеріалів справи надано суду графік поставки необробленої деревини, що є додатком № 1 до договору від 03.03.2017 року та доказ його надіслання 21.03.2017 року позивачу. Вказаний графік не містить підпису представника покупця, однак останній кореспондується з пунктом 5.2. договору. Факт підписання даного додатку визнається представниками позивача в судовому засіданні.
Як вбачається з виставлених відповідачем рахунків на оплату № 283 від 30.03.2017 року на суму 269388,44 грн., № 339 від 03.05.2017 року на суму 269388,44 грн. та № 384 від 31.05.2017 року на суму 269388,44 грн. позивачем проведено попередню оплату за товар. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 648 від 10.03.2017 року на суму 48489 грн. (сплата гарантійного внеску по аукціону), № 678 від 31.03.2017 року на суму 170000 грн., № 708 від 10.05.2017 року на суму 269388, 44 грн., № 725 від 06.06.2017 року на суму 269388,44 грн. В загальному рахунки виставлено на суму 808165,32 грн., однак, позивачем здійснено попередню оплату товару на суму 757265,88 грн.
Судами встановлено, що згодом відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 146688,90 грн. Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними серії РВБ:- №752351 від 06.04.2017 року на суму 10455, 48 грн.; - №752419 від 29.04.2017 року на суму 10057,19 грн.; - №752445 від 11.05.2017 року на суму 10720,50 грн.; - №752478 від 22.05.2017 року на суму 10171,39 грн.; - №752481 від 22.05.2017 року на суму 11572,96 грн.; - № 752487 від 23.05.2017 року на суму 9808,50 грн.; - №752492 від 25.05.2017 року на суму 10576,21 грн.; - №752493 від 25.05.2017 року на суму 11873,56 грн.; - №752521 від 02.06.2017 року на суму 10581,74 грн.; - №752523 від 02.06.2017 року на суму 6877,37 грн.; - № 7525241 від 03.06.2017 року на суму 9049,96 грн.; - № 752530 від 07.06.2017 року на суму 11397,76 грн.; - №752538 від 09.06.2017 року на суму 10378,87 грн.; - №752551 від 09.06.2017 року на суму 10957,84 грн.; - №752659 від 30.06.2017 року на суму 9802,73 грн. Оплаченим, але непоставленим позивачу був товар на загальну суму 610576, 98 грн.
09.06.2017 року позивач звернувся із листом-претензією № 32 до відповідача, у якому просив останнього надати місячний графік поставки деревини. Вказаний лист отриманий відповідачем 09.06.2017 року, про що свідчить наявна у останньому відповідна відмітка.
У подальшому позивачем було надіслано відповідачу вимогу, у якій позивач зазначив про те, що відповідачем не здійснено поставку лісопродукції на загальну суму передоплати 610576, 98 грн., відтак, позивач вимагав повернути отримані кошти передоплати.
Судами встановлено, що відповідачем повернуто позивачу кошти у загальному розмірі 603380,15 грн., отримані ним як попередню оплату за лісопродукцію. Зазначений факт підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №1614 від 11.09.2017 року на суму 303380, 15 грн., та №1661 від 20.09.2017 року на суму 300000 грн.
Зважаючи на викладене, неповернутими відповідачем позивачу залишились кошти в сумі 7196,83 грн.
Враховуючи відповідні обставини, ПП "Надія" звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП "Остківське лісове господарство" 7196,83 грн. коштів, що були сплачені у якості передоплати за товар, також зобов'язати відповідача поставити позивачу пиловник на загальну суму 661461,11 грн. Разом з тим, керуючись п. 9.4. договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції в загальному розмірі 53991,05 грн. за період 25.04.2017 року - 22.11.2017 року та 4669,79 грн. 3% річних.
Суд першої інстанції, за результатами розгляду усіх вимог позивача, визнав їх частково обґрунтованими та відповідно задовольнив частково.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, здійснивши перегляд рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в апеляційному порядку, дійшла висновку про відповідність висновків Господарського суду Рівненської області нормам матеріального та процесуального права. При цьому, колегія суддів керується наступним.
В силу ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Укладений між сторонами договір 03.03.2017 року № 34/40л-17 за своєю правовою природою відповідає змісту договору купівлі-продажу.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як зазначено вище, позивач, зокрема, звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: виконати умови договору купівлі-продажу необробленої деревини № 34/40л-17 від 03.03.2017 року та поставити пиловник на суму 661461,11 грн.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, умовами договору сторони встановили, що поставка товару здійснюється на умовах франко-склад продавця. Пунктом 6.1. договору сторони обумовили, що прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-(нижній/проміжний/верхній/) склад продавця за якістю - у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ та ін. законодавства України: за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Згідно п. 6.2. договору не пізніше 5 діб до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце поставки. Спосіб повідомлення в договорі не обумовлений.
Відтак, укладаючи договір сторони обумовили, що позивач повинен сам з'явитися на склад відповідача та отримати лісопродукцію. Разом з тим, як вказано вище, матеріали справи містять графік поставки необробленої деревини та доказ його надіслання відповідачем позивачу.
Позивач вказує, що відповідачем не було поставлено останньому лісоматеріали у тих обсягах, які обумовлені договором.
Однак, відповідачем долучено до матеріалів справи звіти про рух товарів на складах продавця за 1-4 квартал 2017 року, довідки про наявність на складах продавця заготовленого товару, а також звіти про рух лісопродукції на нижньому складі за січень-червень 2017 року. Відтак, зазнченими доказами підтверджується наявність станом на І та ІІ квартал 2017 року у відповідача товару, який повинен був поставлятися позивачу на виконання умов укладеного між сторонами договору.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що позивач з'являвся на відповідний склад відповідача для отримання вже оплаченої лісопродукції на суму 610576,98 грн., а відповідач у свою чергу відмовив позивачу у наданні товару, або надавав неякісний товар, не у повному обсязі чи якимись іншими діями перешкоджав позивачу в отриманні пиловника. Крім того, не містять матеріали справи і докази в підтвердження складання сторонами актів, передбачених п.6.5. договору.
Із вищезазначеного вбачається, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем умов договору та перешкоджання останнім позивачу у прибутті на склад відповідача та отриманні пиловника. Крім того, умовами договору не передбачено будь-якого іншого способу поставки лісопродукції позивачу, окрім як способом, що обумовлений у розділі 6 договору, відповідно до якого прийом-передача відбувається на складах продавця за умовами: франко-(нижній/проміжний/верхній) склад продавця. Доказів в обґрунтування причин нез'явлення до відповідача для отримання пиловника, позивачем в матеріали справи не подано.
Після закінчення терміну дії укладеного між сторонами договору позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти, отримані у якості передоплати за лісопродукцію. Відповідачем вказана вимога була у повному обсязі виконана та останній повернув позивачу 603380 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними доказами.
Враховуючи той факт, що позивачем не було доведено порушення відповідачем умов договору, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позову у частині зобов'язання відповідача виконати умови договору купівлі-породжу необробленої деревини № 34/40л-17 від 03.03.2017 року та поставити позивачу пиловник на суму 661461, 11 грн.
Як зазначено вище, позивачем в суді першої інстанції було заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 7199, 83 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у платіжних дорученнях №678 від 31.03.2017 року на суму 170000 грн., № 708 від 10.05.2017 року на суму 269388,44 грн., №725 від 06.06.2017 року на суму 269388, 44 грн. у графі "Призначення платежу" вказано: попередня оплата за пиловник хвойний згідно аукціонного договору №34/40л-17 від 03.03.2017 року. Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що оплаченим але непоставленим позивачу був товар на загальну суму 610576, 98 грн., а повернув відповідач згідно платіжних доручень - 603380, 15 грн., відтак, лишається 7196, 83 грн. коштів, які не повернуті позивачу. Також відсутні відомості, що на цю суму відповідач здійснив поставку пиловника.
Відповідачем в суді першої інстанції було вказано про, що ним не було повернуто позивачу 7196, 83 грн., оскільки ця сума була зарахована в погашення боргу ПП "Надія" перед ДП "Остківське лісове господарство" (що складав 7244,88 грн.) за договором купівлі-продажу від 05.12.2016 року (на І квартал 2017 року) за поставлену лісопродукцію. Тобто у даному випадку кошти, отримані за одним договором зараховані в рахунок оплати вартості товарів за іншим договором.
В силу п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку Україні від 21.01.2004 року № 22, та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.
Сплачені позивачем грошові кошти, в яких зазначено чітке призначення платежу: "попередня оплата за пиловник хвойний згідно аукціонного договору №34/40л-17 від 03.03.2017 року" необґрунтовано частково зараховано відповідачем в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, оскільки відповідач не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. Разом з тим, нормами закону встановлено, що дії по зарахуванню коштів в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів можуть вчинятися лише за взаємним погодженням між сторонами, також з приводу цього оформляються відповідні документи.
В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Докази в підтвердження факту ініціювання однією із сторін зарахування передплати за договором від 03.03.2017 року в рахунок погашення боргу за договором від 05.12.2016 року та погодження іншою стороною вказаних дій в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що на суму 7196, 83 грн. лісопродукцію позивачу поставлено не було, а відповідачем безпідставно без узгодження з іншою стороною здійснено зарахування цих коштів в рахунок погашення боргу за іншим договором, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Рівненської області про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 7196, 83 грн.
Позивачем при звернені до суду з позовом було також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 53991,05 грн. пені за несвоєчасну поставку товару, що передбачена п. 9.4. договору у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленої продукції та 4669,79 грн. 3% річних.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а ч. 2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як вбачається з п. 9.4. договору, останнім сторони передбачили, що у разі несвоєчасної поставки товару продавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочки.
При цьому, позивачем не доведено факту порушення відповідачем умов договору в частині несвоєчасної поставки лісопродукції, а тому, суд першої інстанції підставно та обгрунтовано відмовив в задоволені позову в частині стягнення з відповідача 53991,05 грн. пені.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 4669,79 грн. 3% річних за період з 25.04.2017 року по 22.11.2017 року, колегія суддів зазначає, що грошові зобов'язання у даному випадку передбачені лише зі сторони позивача, а саме: здійснення оплати за придбаний товар у відповідача. У відповідача у свою чергу згідно умов договору наявний обов'язок щодо поставки товару. Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.
За своєю правовою природою обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.
Відтак, суд першої інстанції, з яким повністю погоджується колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у позові в частині в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4669,79 грн. 3% річних.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Надія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 06.03.2018 року у справі № 918/863/17 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст.287-291 ГПК України.
3. Матеріали справи № 918/863/17 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складено 21.06.2018 року.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.